СОЛОВЕЙ Ігор Олегович (17.02.1990 - 18.03.2023)
СОЛОВЕЙ Ігор Олегович народився 17 лютого 1990 році у Дмитрівці в хліборобській сім’ї. Батьки працювали в місцевому господарстві, тож хлопець змалку привчався до нелегкої селянської праці. А як підріс, батько навчив керувати трактором, тому неодноразово був у нього помічником на комбайні під час жнив.
Після закінчення 9-го класу місцевої школи Ігор продовжив навчання в Комісарівській середній, згодом вступив до Миколаївського державного університету імені Сухомлинського. Здобувши фах біолога-лаборанта, спочатку влаштувався на «Сандорі», потім почав займатися власною справою.
У 2011 році одружився з Ірою Дем’яненко з Березанки. Згодом у сім’ї з’явилося поповнення — народився син. Первістка назвали Максимом. Через деякий час у нього з’явився братик Дмитро. Сім’я проживала в Миколаєві, але за першої-ліпшої нагоди приїздила до рідної Дмитрівки, де Ігор разом з батьком обробляв власне поле.
24 лютого 2022 року перекреслило всі плани цієї сім’ї, як і багатьох інших в Україні. Коли в Миколаєві стало небезпечно, Ігор перевіз дружину та дітей в Березанку, а сам взяв до рук зброю. Воював проти рашистської нечисті, яка прорвалася на Півдні та намагалася захопити Миколаїв та Одесу, в складі 11-го окремого стрілецького батальйону. Ще в інституті Ігор закінчив військову кафедру, отримав офіцерське звання, тож і був призначений командиром взводу 2-ї роти цього підрозділу.
Ігор Соловей та його побратимами мужньо та стійко захищали підступи до рідного міста, зламали всі плани рашистів щодо його захоплення. Згодом метр за метром звільняли села, захоплені ворогом на Миколаївщині та Херсонщині. Особливо важкі бої точилися за Давидів Брід і поблизу Сухого Ставка.
У першій половині березня 2023 року підрозділ, яким командував лейтенант СОЛОВЕЙ Ігор Олегович, виконував чергове бойове завдання. Машина, в якій перебував командир, наїхала на протипіхотну міну… Лікарі кілька днів боролися за життя нашого земляка, але, на жаль, його серце зупинилось…
