ОЛІЙНИК Василь Сергійович (16.12.2002 - 29.06.2025)
Щирі співчуття з приводу загибелі Захисника України
Знову пекучий біль і гіркий смуток війни увірвався до нашої громади - обірвалося молоде життя нашого земляка з Василівки…
29 червня 2025 року на Херсонському напрямку, боронячи Україну від російських окупантів, виявивши стійкість і мужність, героїчно загинув стрілець стрілецької військової частини Збройних Сил України, солдат – ОЛІЙНИК Василь Сергійович, 16.12.2002 року народження.
Колектив Березанської селищної ради, депутатський корпус, виконавчий комітет та вся громада висловлюють щирі співчуття родині та близьким з приводу непоправної смерті військовослужбовця, загиблого за Україну Героя – Василя ОЛІЙНИКА.
Добрий, світлий спомин про покійного Захисника нашої Батьківщини назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто знав його, любив та шанував.
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме там, де праведні спочивають!
Віримо, що пролита кров наших мужніх Героїв не пройде безслідно, ці факти відваги стануть нашою історією, що твориться на шляху до Перемоги.
Вічна пам'ять захиснику! Герої не вмирають!
Спочив там, куди привело велике кохання…
Війна продовжує забирати життя українських військових, які стали на захист Батьківщини, своїх рідних та близьких. Шістнадцятого липня у Березанській громаді попрощалися ще з одним Захисником – ОЛІЙНИКОМ Василем Сергійовичем…
Василь був родом з Веселинового. Народився 16 грудня 2002 року в багатодітній родині – мав сімох братів і сестер по материній лінії. Рано залишився сиротою – батько й ненька пішли із життя один за одним, коли йому ледь 8 рочків виповнилось. Після їхньої смерті дітей влаштували в різні дитячі будинки, тож їхні життєві шляхи розійшлися. Тісний зв’язок тримав лише з меншим братом Андрієм, якого утримував та якому допомагав.
Василь навчався у Надбузькому професійному аграрному ліцеї, де й зустрів своє перше та єдине кохання – Єлизавету. Дівчину проживала у бабусі з дідусем у Василівці. У 2020 році, після закінчення ліцею, вони разом приїхали до цього села Березанської громади. Хлопець влаштувався на роботу в одне з місцевих фермерських господарств, пізніше забрав до себе молодшого брата Андрія.
З початком повномасштабного російського вторгнення Ліза виїхала за кордон, а Василь не міг без неї бути. Тому вирішив піти до війська, щоб у першу ж відпустку поїхати до коханої. Неодноразово просився до Збройних Сил України, але йому спочатку відмовляли. Тоді він вирішив піти на контракт, який підписав 18 грудня 2024 року. Потрапив до 123-ї окремої бригади територіальної оборони, яка є частиною Сил територіальної оборони Збройних Сил України в Миколаївській області.
Виконавши останнє з бойових завдань на Херсонському напрямку, він разом з побратимом не міг дістатись до своїх позицій через щільні обстріли росіян. Воїни дві доби просиділи у воді, а коли намагались добігти до своїх бліндажів, не вистачило всього кілька метрів – їх уразив ворожий дрон. Трапилось це 29 червня 2025 року…
Похований стрілець Олійник Василь Сергійович 16 липня на Василівському кладовищі. Спочивай вічним сном, відважний воїне. Дякуємо за захист, низько вклоняємо голови перед твоїм подвигом…
На білих полотнах дороги до раю
Вже тисячі ваших незримих слідів…
Вклоніться Героям! Вони не вмирають,
Вони завжди з нами – усі, як один!
Анна ВЛАСЮК, газета «Березань»
