Природноресурсний потенціал, кліматичні умови

Природноресурсний потенціал, кліматичні умови

Березанська селищна територіальна громада розташована у степовій зоні України, а саме у підзонах південного степу та сухого степу. Північна частина Березанської громади належить до південного степу, а південна - до сухого степу. Степова зона - це природна зона, для якої характерні трав'яниста рослинність, низька кількість опадів та посушливий клімат. Південний степ: характеризується більш м'якою зимою та більшою кількістю опадів, ніж сухий степ. Сухий степ: більш посушливий, з меншою кількістю опадів і більш жарким літом.

У геологічному контексті Березанська громада розташована на Причорноморській низовині, яка утворилася в результаті тектонічних процесів та накопичення осадових порід. В результаті цих процесів сформувалася низовина з плоским, дещо нахиленим на південь рельєфом.

Територія Березанської громади характеризується хвилястим типом рельєфу. Рельєф не є абсолютно рівним, а має хвилястий характер, з невеликими підвищеннями та западинами. На території громади багато балок та долин, особливо вздовж берегів річок та лиманів. Відмітки висот коливаються від низьких значень у долинах річок та лиманів до більш високих на вододілах.

Корисні копалини представлені у вигляді родовищ будівельних матеріалів, таких як пісок, глина та вапняк.

Флора. Природна рослинність на території Березанської громади лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав річок, що використовуються як пасовища. Трав'яний покрив на схилах дуже зріджений і не завжди уберігає від ерозії. Тут зустрічаються типчина, тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочай, чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш ксерофітними видами - гвоздикою, віниччям розлогим, польовими волошками та полином.

На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбної рослинності, ростуть пирій повзучий, молочай лозовий, осока, тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини - кермек, айстра солончакова, солянка.

Заболочені ділянки заплав вкриті заростями очерету, рогози та осоки. На подових землях ростуть пирій повзучий, пирій подовий, осока, гірчак подовий, молочай лозовий, спориш, ромашка.

У чагарниках на схилах Тилігульського лиману знаходиться єдине на Миколаївщині місце зростання підсніжника Ельвеза. По відслоненнях вапняків є рідкісні пустельниця головчаста, карагана та дрік скіфські, зіновать гранітна.

Природної деревної рослинності майже немає.

Фауна Березанської громади досить різноманітна, включаючи велику кількість видів тварин, серед яких є рідкісні та такі, що перебувають під охороною. На території громади мешкають як звичайні, так і рідкісні види ссавців, птахів, плазунів, земноводних, риб та комах. Тваринний світ в громаді представлений - лисицями, вовками, зайцями, єнотом, тхорами, мишами, ящірками. Ближче до води зустрічаються черепахи. Неподалік лісових насаджень водяться дикі кабани та свині, косулі, фазани, їжаки. Серед комах найчастіше зустрічаються комарі, бабки, коники, метелики, жуки, оси, шершні.

Лісові ресурси Березанської громади представлені 1983 га лісового фонду. Лісистість території становить 2,2% від загальної площі. Переважні породи дерев: сосна, дуб, в'яз звичайний, акація, глід.

Водні ресурси Березанської громади займають площу 8040 га, що становить 8,7% від загальної площі. До водних об’єктів відносяться Тилігульський лиман, Березанський лиман, Сосицький лиман, річка Сосик, ставки та водосховища.

Основні джерела непитної води: Тилігульський лиман, Березанський лиман, Сосицький лиман та ставки.

Основні джерела питної води: артезіанські свердловини.

Клімат Березанської громади – континентальний, дуже теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря - +9,2 С°. Тривалість безморозного періоду - 160 - 205 днів, вегетаційного – 215 - 225 днів.

Найпоширенішими вітрами в холодний період є північно-східні, в теплий - північно-західні, з середньорічною швидкістю 4,2-4,3 м/сек. В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість вітру набуває значної сили (понад 15 м/сек і більше). Інколи вітри переходять у пилові бурі, видуваючи ґрунт та пошкоджуючи сільськогосподарські культури. Число днів з сильним вітром 10-20 днів, а з пиловими бурями - 2 дні.

Сума опадів за рік - 340 мм. Найбільша кількість опадів випадає на червень, найменша - на березень. Основна частина опадів (70 %) випадає в теплий період року, переважно у вигляді злив, які спричиняють полягання посівів, створення ґрунтової кірки і викликають водну ерозію ґрунтів.

Сніговий покрив нестійкий, середня висота його в період найбільшого нагромадження (лютий) досягає 3-6 см. Кількість днів зі сніговим покривом останні роки - 10-20. Промерзання ґрунту починається в перших числах грудня і становить 38-43 см. Максимальна глибина промерзання – 120-140 см, мінімальна - 10-20 см. Повне розмерзання ґрунту спостерігається у середині березня.

Відносна вологість повітря за рік дорівнює 60-70 відсотків, яка в теплий період зменшується до 40 відсотків.

Пересічна температура січня -4 °C, липня +22 °C.

На території Березанської громади з несприятливих кліматичних явищ спостерігаються посухи, суховії, пилові бурі, зливи, грози, град, сильні вітри, заморозки, а також можливі ожеледиця та хуртовини в зимовий період.

Літо в Березанській громаді характеризується помірно-континентальним кліматом з теплим, жарким і посушливим літом. Середня температура липня становить +22,2°C. Характерні сильні вітри та часті суховії, іноді трапляються пилові та чорні бурі.

Зима в Березанській громаді характеризується як м'яка і малосніжна, що є типовим для помірно-континентального клімату з теплим літом. Зазвичай зима тут нестійка, з частими відлигами, і сніговий покрив невеликий. Середня температура січня становить близько -6,3°С.

Природно-заповідна зона громади

Природно-заповідна зона Березанської територіальної громади включає регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» та інші території. Парк охоплює частину узбережжя та акваторії Тилігульського лиману, забезпечуючи збереження унікальних природних комплексів та історико-культурних об'єктів, а також сприяє організованому туризму та науковим дослідженням. РЛП «Тилігульський» займає площу 8195,4 га в межах Миколаївської області.

Парк є природоохоронною рекреаційною установою регіонального значення, створеною з метою збереження в природному стані типчаково – ковилових степів, петрофітно – степових флористичних комплексів, акваторіальних комплексів Тилігульського лиману, місць гніздування, сезонних скупчень і міграцій птахів, забезпечення сприятливих умов існування ряду ендемічних видів, а також таких, що занесені до Червоної книги України і списку регіональної охорони, а також з метою забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Парк відкритий для відвідування цілий рік, але навесні та влітку тут квітучі краєвиди.

Серед усіх природних ресурсів Березанської громади саме земля є найважливішим та фундаментальним активом, на якому ґрунтується вся життєдіяльність та розвиток громади.

Структура земельного фонду Березанської територіальної громади

Структура земельних ресурсів громади є ідеальною для розвитку аграрного сектору. Висока частка ріллі та пасовищ робить її привабливою для інвестицій у рослинництво та тваринництво, а також дозволяє говорити про громаду як про ключового аграрного гравця в регіоні. 

Висновки.

Природно-географічне положення та ресурси Березанської територіальної громади мають як значні переваги для економічного розвитку, так і суттєві екологічні та кліматичні виклики. Громада розташована в посушливій степовій зоні, що визначає її аграрний потенціал. Основними природними ресурсами є родючі ґрунти (хоч і схильні до ерозії), а також значні запаси будівельних матеріалів (пісок, глина, вапняк), що є основою для будівельної індустрії.

Наявність великих водних об'єктів (лимани, річки, ставки) є критично важливим ресурсом для зрошення в умовах посушливого клімату, а також для рибного господарства, аквакультури та рекреації.

Лісові ресурси обмежені (лісистість 2,2%), що посилює потребу в заходах для запобігання ерозії ґрунтів та потребує їх розширення. Проблеми з ерозією ґрунтів та зріджений трав'яний покрив вимагають негайних природоохоронних заходів, таких як висадження лісосмуг та впровадження спеціальних агротехнологій.

Наявність регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» є унікальним активом. Парк не лише забезпечує збереження біологічного різноманіття, а й створює потужний потенціал для розвитку екологічного туризму, наукових досліджень та рекреаційної діяльності.

Березанська територіальна громада має значний потенціал для розвитку вітроенергетики. Середньорічна швидкість вітру 4,2-4,3 м/сек вважається достатньою для ефективної роботи сучасних вітроенергетичних установок. Крім того, періодичні сильні вітри (понад 15 м/сек), особливо ранньою весною, можуть забезпечувати високе виробництво електроенергії, що є економічно вигідним. Для успішної реалізації проєкту необхідно врахувати кліматичні особливості, зокрема ризик пилових бур, і закласти відповідні технічні рішення та механізми захисту обладнання.