Роз’яснення, які публікувались в каналах «U-LEAD консультує» у п’ятницю, 11 березня

Дата: 21.03.2022 16:24

Кількість переглядів: 351

Роз’яснення, які публікувались в каналах «U-LEAD консультує» у п’ятницю, 11 березня:

Чи може староста здійснювати контроль за додержанням комендантської години?

Комендантська година – це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Згідно із п.5 «Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан» (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573, наказом військової адміністрації запроваджується комендантська година та призначається комендант, який підпорядковується начальнику військової адміністрації. Відповідно до п.11 вищеназваного Порядку, контроль за дотриманням особами комендантської години здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.

Патруль - спільний рухомий наряд, до складу якого входять поліцейські Національної поліції та військовослужбовці Збройних Сил і можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії та Держприкордонслужби, що виконує покладені на нього обов’язки на маршруті патрулювання, визначеному комендантом на території, де запроваджено комендантську годину (п.1 Порядку).
Тож за посадою староста як посадова особа місцевого самоврядування не може здійснювати контроль за додержанням комендантської години. Однак якщо така особа вступить на військову службу до лав Сил територіальної оборони Збройних Сил України, або до добровольчого формування територіальної громади, то за наказом коменданта вона може бути включена до складу патруля, який і буде контролювати дотримання комендантської години.
Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право:

1) затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;

2) перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;

3) вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції;

4) тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об’єктів, евакуйовувати транспортні засоби;

5) входити (проникати) на територію та у приміщення підприємств, установ і організацій, у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров’ю осіб;

6) використовувати із службовою метою засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям, за винятком транспортних засобів іноземних консульських установ чи представництв міжнародних організацій, для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги, проїзду до місця злочину;

7) застосовувати відповідно до законодавства заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.

Чи проводити громадські обговорення річного звіту про виконання бюджету? Як бути з ч.5 ст.28 БК України?

Так, дана стаття Бюджетного кодексу України залишається чинною і в період дії воєнного стану. Проте, з врахуванням ситуації, можна скористатись минулорічними рекомендаціями, що були пов’язані з карантинними обмеженнями, і провести таке публічне представлення дистанційними засобами:

- Конференція у zoom, skype, MS teams та ін.

- Запис виступу керівника фіноргану та головних розпорядників коштів

- Бюджет для громадян (звіт) у доступній формі на сайті громади

У громадах, де прийнято Бюджетний регламент, можна внести зміни до нього, де передбачити, що у разі дії воєнного стану, публічне звітування здійснюється дистанційними засобами.

Звичайно, що йдеться про ті громади, де місцеві ради продовжують функціонувати у відносно безпечних (наскільки це можливо сьогодні) територіях.

Також, звертаємо увагу, що згідно з ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів. Якщо така заборона була введена у вашій місцевості, то це теж буде підставою не проводити публічного заходу.
Разом з тим, нагадуємо, що принцип публічності та прозорості (інформування громадськості з питань бюджетної політики, складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів) є одним із фундаментальних принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, тому після перемоги та повернення до мирного життя обов’язково варто надолужити відкладені заходи реалізації цього принципу.

Які гарантії оплати праці працівників закладів охорони здоров’я в умовах воєнного стану?

Як наголошується у наказі МОЗ України від 07.03.2022 р. №427 «Щодо забезпечення безперервної роботи», керівники закладів охорони здоров’я в період дії воєнного стану мають забезпечити:

1) безперервне надання медичної допомоги;

2) нарахування та виплату заробітної плати працівникам відповідно до вимог чинного законодавства.

Нарахування та виплата заробітної плати такій категорії працівників має здійснюватися з урахуванням наступних вимог:

за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця;
працівникам, які зараховані до добровольчих формувань територіальних громад на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця. Документами, що підтверджують участь в територіальній обороні є контракт добровольця територіальної оборони;
у разі прийнятого рішення у вигляді розпорядчого документа про переведення працівника на дистанційну роботу заробітна плата виплачується на загальних підставах;
у разі відсутності працівників, які покинули свої робочі місця на території ведення бойових дій табелювати відсутність такого працівника умовним позначенням «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після з’ясування обставин та виявлення, що причини були поважні, табель обліку використання робочого часу необхідно скорегувати;
оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Орендарі не спроможні наразі сплатити оренду в силу зрозумілих обставин, в договорах оренди, які є типовими, відсутнє форс-мажорне застереження, не передбачене звільнення від сплати орендної плати. Яким чином орган місцевого самоврядування може піти на зустріч таким орендарям та звільнити від сплати орендної плати на період воєнного стану?

Користуємось Порядком передачі в оренду державного та комунального майна (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2020-%D0%BF#Text).

Ним передбачена можливість ухвалення відповідного рішення місцевою радою (п. 129-1)

«129-1. Якщо у зв’язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок або звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються. Орендні знижки або звільнення у таких випадках надаються з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування), або якщо у відповідному рішенні дата початку застосування знижки або звільнення не визначена, - то з дати, визначеної у наказі орендодавця. Припинення застосування знижки або звільнення відбувається з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування) або в наказі орендодавця. Зміни до договору оренди про початок або припинення застосування знижки або звільнення у такому випадку не вносяться»

Як звільнити працівника за власним бажанням, якщо він виїхав за межі України унаслідок збройної агресії?

Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява про звільнення працівника зумовлена неможливістю продовжувати виконання роботи з поважних причин, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ч.1 ст. 38 КЗпП України).

Виїзд за межі України через необхідність убезпечити себе чи інших осіб від збройної агресії, загрози нападу, особливо в умовах воєнного стану, вважаються поважними причинами. Про це наголошується у абзаці 9 роз’яснення Національного агентства з питань державної служби від 04 березня 2022 р. № 149 р/з.

Для звільнення працівник має написати заяву про звільнення за власним бажанням у зв’язку з вищеназваними поважними причинами (їх слід зазначити у заяві); вказати дату бажаного звільнення; висловити прохання аби його трудову книжку переслали на вказану у заяві адресу.

Підписана працівником заява може бути надіслана роботодавцеві з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку. Оригінал заяви може бути надіслано поштою, коли з’явиться така можливість.

На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ про звільнення. Копію наказу можна надіслати працівнику із використанням засобів телекомунікаційного зв’язку. Виплату заробітної плати за фактично відпрацьований час і компенсації за невикористані дні щорічної відпустки можна провести за допомогою безготівкового переказу на поточний рахунок працівника.

Трудову книжку разом із копією наказу про звільнення слід переслати працівнику на вказану ним у заяві адресу.

Нагадуємо, що Програма «U-LEAD з Європою» запровадила спеціальні канали зв’язку з метою надання консультацій та роз’яснень органам місцевого самоврядування: