Березанська громада
Миколаївська область
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

В постійній рубриці Березанської селищної ради #ВОЛОНТЕРИ_БЕРЕЗАНЩИНИ розповідаємо про волонтерську діяльність мешканців Калинівського старостут

Дата: 22.11.2022 13:32
Кількість переглядів: 204

Сьогодні наша розповідь про жителів села Калинівка, про звичайних людей з чистими і відкритими серцями, які хочуть жити в мирі й роблять все можливе і неможливе для його наближення.

З початком війни багато жителів чоловічої статі наших населених пунктів пішли на фронт і звісно в кожного вдома залишилася мама, жінка, бабуся, які переймалися і нині продовжують перейматися їх харчуванням і здоров’ям загалом. Адже саме здоров’я для бійця основне, бо як кажуть в народі: «В здоровому тілі – здоровий дух». Тож і виникла у калинівських жінок ідея в’язати теплі шкарпетки для чоловіків.

Із розповіді Наталії Ковалишиної: «Жителька нашого села, син якої воює на передовій, почала з того, що в’язала шкарпетки своєму захисникові та його товаришам по службі. Про це дізналися інші односельчанки і також підключилися до роботи. Спочатку зв’язали 70 пар, потім 52, пізніше 120 пар. Виходили на волонтерів і через них передавали «теплий» подарунок нашим хлопчикам під Херсон. А на додачу обов’язково в посилочку кладемо дитячі малюнки, листи з побажаннями і солодкі гостинці, що купуємо самі та запашний хлібець із міні-пекарні доброї господині Наталії Боярчук. Деякі кошти нам приносять місцеві жителі, на них купуємо все необхідне, ведеться суворий облік цих грошей. Підтримуємо зв’язок з нашими колишніми місцевими жителями Вірою і Валентином Дудніками та їхніми донькою Олександрою і сином Миколою, які на даний час проживають у Чехії і проводять там активну волонтерську діяльність – допомагають з прихистком українців в Чехії та їх розселенням через різні організації та влаштовують ярмарки, на виручені кошти купують ліки і все інше необхідне та передають в Калинівку. А тут місцеві жінки вже пакують коробки і передають через волонтерів, знайомих та поранених бійців, які після лікування повертаються на фронт, для воїнів на передову.

На сьогодні вже понад десять жінок долучилися до в’язання шкарпеток. Нещодавно до калинівської групи в’язальниць приєдналося четверо жінок з Миколаєва. Вони передають нам готові вив’язані шкарпетки, а ми віддячуємо їм своєю молочною продукцією. Ось так допомагаємо і воїнам, і один одному».

Наша розповідь про Калинівку буде неповною, якщо не згадати про Калинівський заклад освіти. Директорка Олена Сеняк розповіла, що після оголошеної відділом освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради акції до Дня захисників і захисниць України по збору коштів на ЗСУ, в ліцеї було проведено велику роботу серед учнівсько-педагогічного колективу та батьків. Одні виготовляли обереги та малюнки, інші були залучені до створених оргкомітетів та разом з класними керівниками і батьками займалися збором коштів. Ходили вулицями, заходили в магазини та оселі до місцевих жителів. Люди по доброму, по душевному віднеслися до цього і загальними зусиллями було зібрано 12766 гривень. Кошти, малюнки та обереги передано до відділу освіти, культури , молоді та спорту Березанської селищної ради. І сьогодні кожен калинівець, що дав якусь невелику суму, пишається тим, що зробив свій вклад у нашу Перемогу, що обов’язково скоро прийде.

Спілкуючись із мешканцями Калинівки, почула одну зворушливу історію, яка не залишить байдужим нікого, тому хочу поділитися з вами, шановні читачі, бо вона заслуговує на те, щоб про неї знали всі.

Отож розповідь піде про сім’ю Геренчуків із окупованого на початку війни рашистами Снігурівського району, яка знайшла прихисток в Калинівці. Зі слів мами Світлани: «Щойно дали «зелений коридор» ми вирішили пробиватися на українську територію. У нас не було іншого вибору. У мене троє діточок -13,12 і 8 років. У старшого сина Станіслава онкозахворювання і йому потрібна медична допомога, постійна здача аналізів і таке інше. Тому у квітні, разом з іншими, ми вирушили на південь Миколаївської області. Нам пощастило, бо серед нас був юнак, котрий знав дороги, якими можна було добратися до своїх. Тож ми поїхали окупованими селами, із села в село і так нас зібралося аж 27 машин. Дуже страшно було їхати, бо по всьому шляху ми зустрічали в лісосмугах розташування російських солдатів. Намагалися триматися разом і не відставати, їхали обережно один за одним, бо знали, що дороги заміновані. Але біда таки сталася: одна машина трохи відстала, колесо з’їхало, зовсім трішки, і автомобіль підірвався, загинули люди похилого віку, хтось отримав поранення. Дорога була дуже важкою. Але ми знали куди їдемо – нас запросив до Калинівки один знайомий, надавши нам окремий будинок для житла. Дуже вдячна жителям села, які допомогли моїй сім’ї з поселенням. Я звернулася до сусідки Тетяни Буханець, техпрацівниці ліцею, а вона до завідуючої садочком Валентини Кравцової, і вони вдвох допомогли з облаштуванням. Особлива подяка старостам Галині Гавлік та Лілії Машуренко за допомогу з продуктами харчування. І все було б добре – облаштувалися, стали на облік, отримуємо державну і гуманітарну допомогу, але хвороба сина нікуди не зникла і нам потрібна була підтримка місцевого керівництва. Станіслав потребував обстеження у Львові і тут нам допоміг Березанський селищний голова Валерій Хоміцький, який підключив волонтерів і через Червоний Хрест нас разом із сином доправили до Львова, де ми успішно пройшли обстеження і повернулися до села».

Світлана разом із дітьми висловлює слова сердечної вдячності всім, хто причетний до допомоги їхній сім’ї і бажає усім-усім скорішого миру.

До слова, родина вже дуже хоче повернутися до свого помешкання, де їх чекає тато у невеличкій, затишній хатині з теплою пічкою, поки що без світла, але все ж таки рідній домівці. Тож хочеться побажати всім якнайскоріше повернутися в свої оселі, і тим, хто вимушено їх покинув, і тим, хто зараз на передовій захищає наші життя і наш спокійний сон. І нехай кожного в рідній домівці чекають і, головне, дочекаються.

Ще багато є про що розповісти, але зараз поки що не можна.

Матеріал підготувала Тетяна Локтіонова, директор Березанського БТШ.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь