В Березанській громаді вшанували пам'ять великого сина нашого народу Тараса Шевченка
209 років минуло з дня народження талановитого поета Тараса Григоровича Шевченка, проте і нині живе під сонцем України велике Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.
Сьогодні очільник Березанської громади Валерій Хоміцький, перша заступниця селищного голови Ірина Компанієнко, секретар селищної ради Ірина Гопайнич та представники відділу освіти, культури, молоді та спорту вшанували пам'ять генія покладанням живих квітів до пам’ятного знаку Кобзарю.
А в Березанській публічній бібліотеці до дня народження великого сина нашого народу – пророка, генія і мислителя Тараса Шевченка відбувся захід, на який прийшли поціновувачі таланту українського генія. Зібралися не просто щоб вшанувати пам'ять поета, але й відчути, як через його твори проходить любов до України, народу, рідної мови.
47 років прожив Шевченко, з яких 24 роки був кріпаком, 17 років – невільником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років був вільною людиною. Проживши коротке і вкрай важке життя, Тарас Григорович в несприятливих умовах створив безсмертний «Кобзар», написав 9 повістей, п’єсу «Назар Стодоля», кілька уривків інших драматичних творів, щоденник та листи, на вірші було покладено музику. Став академіком Академії мистецтв і створив 835 картин, з яких 278 не вдалося знайти.
І ось сьогодні учасники заходу мали чудову нагоду доторкнутися до творчості талановитого поета. У виконанні акомпаніатора Березанського БТШ Олександра Безниська та музичного керівника Березанського ЗДО Рози Жевлоченко звучали інструментальна композиція «Думи мої думи» й «Заповіт» та улюблена Тарасова українська пісня «Зоря моя вечірня».
Переможці конкурсу декламаторів Березанського ліцею чуттєво читали твори Шевченка:
Поліна Гупалюк «Світає, край неба палає…», Вознесенська Марія «Катерина», Владислав Буздуган «Думка», Софія Ковалишина «Заповіт».
Сьогодні Шевченко – воїн і символ, який разом зі всіма нами обороняє українську землю. Слова, написані, 200 років тому, українці вважають пророчими – і в цьому є сенс, адже попри технологічний процес та плинність часу, питання ідентичності, свободи, кохання, родинного затишку залишились актуальними.
Нині Україна боронить себе, говорячи вустами Шевченка: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!..»
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
