Спалювання післяжнивних залишків, стерні, сухої рослинності СУВОРО ЗАБОРОНЕНО!
Протягом літа через посушливу погоду на території громади неодноразово виникали сильні пожежі на відкритих територіях, на полях, в селах, згоріли приватні будівлі через перекидання вогнища на них, оголошено надзвичайний рівень пожежної небезпеки по Миколаївській області.
Згідно пунктів 2 та 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки та запобігання пожежам є складовою діяльності посадових осіб і працівників суб’єктів господарювання. Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб’єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.
У зв’язку з цим Березанська селищна рада нагадує, що спалювання післяжнивних залишків, стерні, сухостою є суворо забороненим та карається законом! Ігнорування правил пожежної безпеки, умисне спалювання рослинних залишків завдає значної шкоди довкіллю, сільгосппідприємствам та населенню.
Для забезпечення заходів пожежної безпеки селищна рада рекомендує:
1. Обов’язково провести оборювання, або дискування полів по периметру, особливо на межі з лісовими насадженнями, балками, природними ландшафтами.
2. Поновити наявні мінералізовані смуги, систему протипожежних бар’єрів, канав; відновити, обладнати та привести у відповідність протипожежне водопостачання, підготувати для забору води наявні водонапірні башти, пожежні водоймища тощо та під’їздні дороги до них;
3. Підготувати до використання наявну пожежну і спеціальну техніку, обладнання та інвентар для гасіння пожеж, створити резерв пально-мастильних та вогнегасних матеріалів, провести навчання відповідальних працівників.
4. Організувати чергування наявної пожежної техніки та персоналу під час проведення жнив;
5. Провести інструктажі з персоналом щодо забезпечення пожежної безпеки на період польових робіт;
6. Забезпечити вогнегасниками об’єкти сільськогосподарського виробництва, провести вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій зерноскладів і складів грубих кормів;
7. Не допускати випалювання стерні та післяжнивних залишків.
8. Скласти та затвердити схематичні плани протипожежного захисту врожаю, на яких нанести: смуги прокосів, місця розміщення зернотоків, зерноскладів, польових станів, скиртування грубих кормів, місць встановлення знаків пожежної безпеки, тракторів з плугами, перекриття тимчасових доріг тощо;
9. Встановити знаки безпеки в місцях збирання врожаю, зберігання та переробки зерна і грубих кормів;
Недотримання правил пожежної безпеки, випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг завдає значної шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини, може призвести до масштабних пожеж, в тому числі у лісах, на присадибних ділянках, перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів.
Альтернативою спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати:
- застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії;
- використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалювання сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст. 91 (обов’язки власників земельних ділянок) Земельного кодексу України, ст. 96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 211 передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із Законом. Статтею 771 «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до триста шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до Закону України від 19 лютого 2021 року № 1259-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій» (далі - Закон України № 1259-ІХ) забезпечення пожежної безпеки покладається на:
- власника (власників) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна;
- наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди);
- керівника (керівників) суб’єкта господарювання.
Законом України № 1259-ІХ передбачено зміни щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій, встановлено обов’язок землекористувачів:
- не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого Міндовкілля;
- обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.
Особи, винні у випалюванні сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого Міндовкілля, в прибережних захисних смугах та на островах, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.
