«Осіння рапсодія» в Березанській публічній бібліотеці
Осінь у бібліотеці – це завжди час нових історій та яскравих літературних подій! Коли за вікном повільно кружляє листя, у бібліотеці панує особливий затишок. Саме восени слова звучать по-новому – ніжніше, глибше, щиріше.
І сьогодні до Березанської публічної бібліотеки запросили читачів на поетичний вернісаж «Осіння рапсодія», сповнений поезії та чудової музики. Зустріч подарувала усім присутнім теплі емоції, щирі слова й натхнення. Звуки фортепіано, чарівна поезія і світла усмішка наших учасників створили неповторну гармонію краси та душевності.
Поезія звучала як молитва до краси, як щира розмова з осінню. У кожному вірші – подих вітру, аромат кави, дотик до серця. А віршовані рядки Віри Олеш, Ліни Костенко, Василя Симоненка, Раїси Іванової, Оксани Білик, Оксани Музиченко, Любові Демишляєвої наповнювали залу особливим світлом. Слухаючи ці поезії, присутні наче мандрували різними барвами осені.
Пісні у виконанні Галини Галушко і Альони Кривенко, музичні композиції від Рози Жевлоченко, Олександра Безниська та Анатолія Кшевзінського додали особливої мелодійності цій осінній симфонії. Особливим моментом став перегляд фрагментів «Карпатської рапсодії» Мирослава Скорика – мелодії, яка, немов сама осінь, торкається клавіш і малює музику фарбами природи.
Поезія й музика злилися у єдину мелодію душі, де кожне слово ставало нотою, а кожен погляд – промінцем натхнення. Вона навчала бачити красу в найпростіших речах – у шелесті листя, у погляді, у тиші між словами.
Захід став справжнім святом краси, коли слово й музика злилися воєдино. Бо осінь – це не лише пора прощань, а й час натхнення, коли хочеться творити, мріяти, відчувати кожен подих вітру і кожен шелест листка.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
