#ВКЛОНІМОСЯ_ЗАГИБЛОМУ_ВОЇНУ
Сьогодні минають перші роковини з дня, коли серце нашого земляка, захисника України Івана Степановича МАДАЯ, зупинилося назавжди. 7 квітня 2025 року стало чорною датою для Березанської громади, а небо прийняло до свого війська ще одного вірного сина.
Рік минув, але біль втрати не вщухає. Іван був капітаном, командиром навчального механізованого взводу, викладачем навчальної механізованої роти навчального механізованого батальйону військової части Збройних Сил України. Його відданість справі, виваженість та мужність були прикладом для багатьох побратимів.
Ми пам’ятаємо Івана як людину світлої душі, справжнього патріота, який любив свою землю і знав ціну свободи. 34 роки життя — це надто мало, але він прожив їх так, що пам’ять про нього житиме у віках.
Висловлюємо глибоку повагу та підтримку родині. Нехай наші молитви та вдячність за його подвиг стануть хоча б маленькою розрадою у вашій невимовній тузі.
Світла пам’ять капітану Мадаю. Його ім’я навіки вписане в історію нашої боротьби за незалежність.
Герої не вмирають. Вони стають нашими ангелами-охоронцями. Вічна слава ГЕРОЮ!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
