#ВКЛОНІМОСЯ_ЗАГИБЛОМУ_ВОЇНУ
Сьогодні минає рік, як зупинилося серце нашого земляка, справжнього майстра та відважного воїна — Миколи Ігорьовича МАРЯКА.
Микола був людиною «золотих рук». Його знали як вправного тесляра та слюсаря, який ніколи не цурався важкої праці. Вихований у багатодітній родині, він із дитинства вмів підтримати та допомогти, а його любов до дерева — відремонтовані меблі чи змайстровані полиці — ще довго нагадуватиме близьким про його доброту й працьовитість.
Коли прийшов час захищати країну, він без вагань став до лав Збройних Сил. Старший оператор БпЛА 425-го окремого штурмового полку «Скала», він боровся за наше небо й нашу землю. Пройшовши через запеклі бої на Донеччині, Микола зустрів свій останній бій 8 травня 2025 року на Сумщині, поблизу села Павлівка.
Рік болю, який не вщухає, але водночас рік величезної гордості за Героя, який віддав найдорожче за нашу свободу.
Низький уклін та вічна пам’ять солдату Миколі Маряку. Ти назавжди в наших серцях і в історії нашої Перемоги.
Герої не вмирають! 🕯🇺🇦
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
