Щасливський ліцей Березанської селищної ради

Дата: 28.10.2022 15:02

Кількість переглядів: 413

В  основі  освітньої діяльності закладу - концепція «Школа-родина», адже родинно-зорієнтована життєдіяльність – першооснова формування гуманістичних, демократичних цінностей.

Щасливський заклад загальної середньої освіти – заклад, в якому створено умови для забезпечення сучасної, доступної та якісної системи освіти, відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави. 

Директор Щасливського ліцею – Янюк Любов Володимирівна

Заступник директора з навчально-виховної роботи – Москвичова Лілія Олександрівна

Заступник директора з виховної роботи – Солодун Галина Володимирівна

Кадровий склад закладу освіти

Мета діяльності закладу:

• створення позитивних родинно-педагогічних умов для здійснення процесу самовиховання, самовизначення та саморозвитку особистості;

• виховання здорової, творчої, компетентної особистості – громадянина України, носія національних, загальнолюдських, наукових, філософських надбань, яка живе в гармонії з природою, сама з собою, світом.

Провідна ідея школи-родини – навчання і виховання особистості, здатної працювати і навчатися протягом життя на засадах партнерства.

Одне з найважливіших завдань школи-родини – не тільки сформувати в дитини високий рівень знань, а й певні особистісні якості, уміння й навички, які допоможуть їй бути успішною в достатньо складному та суперечливому світі.

Здобуття якісної освіти у закладі забезпечують 16 педагогічних працівників. З них:

• спеціаліст вищої категорії: 7

• спеціаліст І категорії: 2

• спеціаліст ІІ категорії: 4

• спеціаліст: 3

Мають звання:

• «старший учитель»: 5

• «учитель-методист»: 1.

Девіз роботи нашого колективу «Якомога більше поваги і доброти до дітей і якомога більше вибагливої вимогливості вчителя до самого себе як вихователя нової людини» (В.О. Сухомлинський).

 Адреса: 

Електронна адреса:  chapaevska@gmail.com

Сторінка у Фейсбуці: https://www.facebook.com/groups/435538397567328

Рік заснування: 1971.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 

Щасливського ліцею Березанської селищної ради

на 2024–2025 навчальний рік

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І  ВСТУП. Призначення закладу та засіб його реалізації. Цільові завдання освітньої програми……………………………………………………..3

РОЗДІЛ ІІ  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової, базової та профільної освіти………………………………………..6

РОЗДІЛ ІІІ Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін…………………………………………………………………………7

РОЗДІЛ ІV Перелік та пропонований зміст освітніх галузей, логічна послідовність вивчення предметів………………………………………………8

РОЗДІЛ V  Форми організації освітнього процесу……………………..10

РОЗДІЛ VІ Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти……………………………………………………………………..13

РОЗДІЛ VІІ Опис інструментарію оцінювання…………………………14

Розділ I

Призначення закладу та засіб його реалізації

       Освітня програма Щасливського ліцею Березанської селищної ради є наскрізною оскільки охоплює освіту на І (початкова середня освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна середня освіта) ступенях навчання. Програма розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну  загальну середню освіту»,«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших; Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»; постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 року №841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

- на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);

- на рівні базової середньої освіти: в 5-7 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898); в 8, 9 класах – Державного стандарту 2 базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

- на рівні профільної середньої освіти (в 10 – 11/12 класах) – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392).

       На підставі типових освітніх програм-

на рівні початкової освіти: Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

на рівні базової середньої освіти: у 5-7 класах – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120), у 8, 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405);

на рівні профільної середньої освіти – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 р. №1493 зі змінами)

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентризму і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметнихкомпетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметнихкомпетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети абоінтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умовнавчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей,інтелектуальних іфізичних можливостей, потреб та інтересів.

Школа – родина покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості та сучасним вимогам суспільства, надання  якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання здобувачам освіти можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів;
• надання здобувачам освіти можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

        Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток  національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби  до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми закладу здійснюється через три рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта тривалістю два роки.

Цільові завдання освітньої програми

Школа – родина має такі цілі освітнього процесу:

- забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової середньої та профільної середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

-   гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

- створити основу для адаптації здобувачів освіти до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

- формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до навчальної діяльності;

- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти;

- плекати національну еліту України, людей національно-державницького, патріотично-гуманістичного типу світосприйняття і світорозуміння, громадян незрадливої любові до свободи, Вітчизни, особистостей сильних волею та характером;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

- проведення атестації та сертифікації педагогів;

- цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази ліцею.

Розділ II

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової,

базової та профільної освіти

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою закладу освіти, Із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093).

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом про здобуття початкової освіти) на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формоюзгідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року №8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року №955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за №184/28314.

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом про здобуття базової середньої освіти) на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Розділ III

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1 класу – 805 годин/навчальний рік, для 2 класу – 875 годин/навчальний рік, для 3 класу – 910 годин/навчальний рік, для 4 класу - 910 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-го класу  складає 980 годин/навчальний рік; 6– 1085 годин/навчальний рік; 7– 1142,5 годин/навчальний рік; 8, 9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2467,5 годин/навчальний рік: для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9 класу – 1260 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів для 10 класу складає 1130 годин/навчальний рік, 11 класу – 1085 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річному навчальному планіЩасливського ліцею Березанської селищної ради.

Розділ IV

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей,

логічна послідовність вивчення предметів

Освітня програма початкової освіти   окреслює   підходи до   організації   єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,  забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення, які будуть   подані в рамках навчальних планів.

Для 1-4-их класів у відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87 із змінами у редакції постанови КМУ від 24.07.2019 №688)та оновлена Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом Шияна Р.Б. та затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022№ 743.  Особливості типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна, полягають у структуруванні змісту початкової освіти за освітніми галузями та представленні його інтегровано в предметах вивчення, що визначені навчальним планом. Запропонована у програмі інтеграція забезпечує умови для формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети/об’єкти і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого.

Інтеграція змісту та видів діяльності різних освітніх галузей відбувається навколо тем та проблемних питань природничого та соціокультурного змісту. Математичні та мовні уміння при цьому відіграють інструментальну роль та виступають засобами вирішення проблемних питань/ситуацій, пізнання світу, фіксації результатів досліджень. У навчальних програмах з української та іноземної мов, математики, мистецтва, фізичної культури окреслюється поступовий розвиток умінь (шлях досягнення очікуваних результатів навчання) у межах кожної змістової лінії.

   Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;  
• природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної  природоохоронної поведінки   у навколишньому світі;
• технологічна -  формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
• інформативна -формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв  для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;
• соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
• громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
• мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
• фізкультурна - формування   мотивації   до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь  реалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна мова (англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ.

Освітня програмадля 5-7 класіврозроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

 Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма для адаптаційного циклу (5,6 класи) та циклу базового предметного навчання базової середньої освіти (7 клас) на основі Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН 09.08. 2024 р. № 1120.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5,6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та учнів 7 класу (базовий предметний) сформовано з навчанням українською мовою.Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями:

• мовно-літературнареалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна (англійська мова) та зарубіжна література,
• математична реалізується через предмети: математика (5,6 класи), алгебра та геометрія (7 клас),
•  природничареалізується через предмети: інтегрований курс «Пізнаємо природу (5,6 класи)», географія (6,7 класи), біологія (7 клас), фізика (7 клас), хімія (7 клас),
• соціальна і здоров’язбережувальна реалізується через предмети: етика (5,6 класи), інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» (5-7 класи),
• громадянська та історична реалізується через предмети: вступ до історії України та громадянської освіти (5 клас), історія України, всесвітня історія, громадянська освіта (6,7 класи),
• технологічна реалізується через предмет технології (5-7 класи),
• інформатична реалізується через предмет інформатика (5-7 класи),
• мистецька реалізується через предмети: музичне мистецтво, образотворче мистецтво (5-7 класи),
• фізична культура реалізується через предмет фізична культура, використовуючи мінімальну та резервну кількість годин на тиждень/рік.

За результатами проведеної комплексної психолого- педагогічної оцінки розвитку дитини (Сосницька С.- 7 клас), відповідно до п.1 ст.20 Закону України «Про освіту», ст.8,16 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Порядком організації інклюзивного навчання у ЗНЗ, затвердженого постановою КМУ від 15.08.2011 №872 (із змінами), методичних рекомендацій щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2024-2025н.р., продовжено інклюзивне навчання у 7 класі.

Освітня програма базової середньої освіти(8, 9 класи)  окреслює  організацію закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405)з навчанням українською мовою

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464 )з профільними предметами для здобувачів освіти 10  та 11 класу - українська мова.

    Навчальний план для 10, 11 класів містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів.

Вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія»,  «Громадянська освіта», «Математика», «Фізична культура» і «Захист України». Передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика» і «Технології»,  що вивчаються на рівні стандарту. 

 Кількість годин для вивчення профільних предметів у 10 та 11 класах збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з урахуванням освітніх потреб  здобувачів освіти та з метою формування ключових компетентностей   засобами усіх предметів.

У навчальній програмі виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню у здобувачів освіти здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Розділ V

Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024року №841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», листа МОН №1/15281-24 від 23.08.2024р. «Про організацію 2024-2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти»,виконуючи РозпорядженняБерезанської селищної ради від 28.08.2024 року №288 р «Про запровадження змішаної та дистанційної форм навчання в закладах освіти Березанської селищної ради», рішення педагогічної ради №01 від 28 серпня 2024 року, у зв’язку з необхідністю організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, що залежить від безпекової ситуації на території  с. Щасливе, враховуючи, що в умовах перманентного виклику для всієї системи освіти та всіх учасників освітнього процесу питання безпеки при визначенні формату проведення навчальних занять у закладі освіти в новому 2024/2025 навчальному році є ключовим,освітній процес у Щасливському  ліцеї організовано  за змішаною формою навчання,поєднуючи очний режим та навчання за допомогою технологій дистанційного навчання: офлайн - 1 – 4 та 5-11  класи – кожного дня (5 уроків),  а 6-7 уроки провести у дистанційній формі:синхрон чи асинхрон – відповідно до графіку проведення онлайн уроків;

У режимі роботи закладу освіти, розкладі занять визначено такі зміни:

1 урок : 8:30-9:05

2 урок : 9:15-9:50

3 урок : 10:00 - 10:35

4 урок : 10:50 - 11:25

5 урок : 11:35 -12:10

        Перерва

6 урок : 13:30 -14:05  (синхрон/асинхрон – згідно розкладу)

7 урок : 14:15 -14:55  (синхрон/асинхрон – згідно розкладу)

З 15.00 – робота вчителів з учнями за затвердженим планом щодо корегування прогалин у знаннях і практичних навичках, забезпечення індивідуальних навчальних потреб (робота з обдарованими учнями), для забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій для учнів, які мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання (за заявою батьків) за рахунок часу виокремленого із скорочених уроків (10 хв з кожного уроку згідно тарифікації).

Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації.

Навчання з використанням дистанційних технологій організовано за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype,  Google; заздалегідь записані презентації від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів;  підібрані завдання для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ Google, Classroom.Організовуючи дистанційне навчання вчителі можуть скористатися методичними рекомендаціям «Організація дистанційного навчання в школі». За умов  використання змішаної форм навчання залишається значущість навчання щодо безпеки в інтернеті. Для формування безпечної поведінки учнів в Інтернеті помічними ресурсами є посібники, розроблені/перекладені українською мовою за сприяння Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, а саме: «Онлайк» – друге оновлене видання навчально-методичного посібника «Керівництво із соціальнопедагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті», «Інтернет, який ми хочемо – посібник для учителів» (TheWebWeWant) та «Інтернет, який ми хочемо – посібник для підлітків».

Особливу увагу приділено виконанню домашніх завдань з врахуванням вікових особ­ли­востей. Домашні завдання мають бути посиль­ними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції). Це дозволить без порушення системи програмових вимог корегувати прогалини в знаннях учнів, оптимізувати вивчення предметів, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах змішаного навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предметів передбачено можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Такожпередбачені віртуальні екскурсії та подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, форуми, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Для  реалізації  практичної  частини  навчальних програм  предметів   навчального   плану,   зокрема    проведення комплексних практикумів з біології,  фізики,  хімії,  інформатики, практичних  занять  на  місцевості  з  геометрії   та   географії, конструювання   приладів   та   обладнання  навчальних  кабінетів, спортивних  майданчиків,  занять  у  виробничих   майстернях, наказом директора затверджуються графік проведення навчальної практики,  особливості її   оцінювання  та  відповідальні  особи. У 1-4 класахнавчально-пізнавальна та пошуково-дослідницька практика організовується протягом п’яти днів під час  навчального процесу (2 дні по 3 години – в першому семестрі, 3 дні по 3 години – в другому семестрі).Навчальні екскурсії та  навчальна практика у 5–8-х класах та в 10 класі проводяться відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 06.02. 2008 року № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів»  10 днів протягом навчального процесу (5, 6 класи – по 3 години, 7,8 класи по 4 години, 10 клас – по 5 годин), враховуючи загальну кількість годин.

Форми організації навчальної практики в 5-8, 10 класах є різними, залежно від її змісту, постійного чи тимчасового характеру роботи, матеріально-технічного оснащення, віку, підготовки учнів, кліматичних та інших особливостей. До них віднесено такі види занять: практикуми, комплексні заняття міжпредметного   характеру,   конкурси  та  змагання,  заняття  за інтерактивними методиками, презентації науково-дослідних проєктів, наукові  конференції,  екскурсії,  експедиції тощо. Залежно від місцевих умов та специфіки навчального процесу навчальна практика частково або повністю може проводитися під час навчальних занять.

        У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію школярів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосовувати на практичних заняттях і заняттях практикуму.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Розділ VI

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Системою внутрішнього забезпечення якості освіти є повноцінне кадрове забезпечення освітньої діяльності. У закладі працює 4 педагогічних працівника з вищою кваліфікаційною категорією, 6 – «перша кваліфікаційна категорія», 2 – «друга кваліфікаційна категорія», 1 – спеціаліст, 1-неспеціаліст (навчається). Педагогічне звання «старший учитель» мають 3 вчителя.

Для виконання освітньої програми ліцею передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних та модельних програм з усіх предметів (галузей); інтегровані курси.

У закладі створено освітнє середовище для учнів 1-4 класів – класні кімнати з відповідними тематичними осередками. Всього в закладі налічується 4 класних кімнати для навчання учнів початкової школи та 7 навчальних кабінетів, майстерня, яка оснащена токарними станками з обробки металу, деревини; свердлильним станком.  Налічується 19 робочих комп’ютерів, надано 15 ноутбуків дітям із соціально вразливих категорій і ВПО,14 ноутбуків  - вчителям. Бібліотечний фонд закладу складає 14520 примірників.У закладі освіти на випадок сигналу «Повітряна тривога» облаштовано одне найпростіше укриття  150 м2, яке може вмістити 150 осіб.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання.

Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів закладу у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах, аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Розділ VII

Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів урегульовано такими документами: Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17); Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369; Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р. № 813; рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2024 р. № 1093; Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 8 – 11 класів); Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 8 – 11 класів); Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496.      

 Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогамидо обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартомна основі компетентнісного підходу. Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання,визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні.

За рішенням педагогічної ради №1 від 28.08.2024 року оцінювання результатівнавчання учнів 5-11класах здійснюється з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.Результати річного оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень (табелі, свідоцтві про здобуття базової середньої освіти), яке видається учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Відповідно до законодавства у разі відсутності результатів річного оцінювання учень/учениця має право пройти річне оцінювання до початку нового навчального року.

Оцінювання здобувачів початкової освіти

У 1 – 4 класах відповідно до Державного стандарту початкової освіти здійснюють формувальне і підсумкове оцінювання. Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників, можуть розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів або скористатись чинними Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Вибір форм, способів, видів оцінювання залежить від дидактичної мети, етапу опанування програмовим матеріалом, особливостей змісту предмета вивчення, інтегрованого курсу, навчальних можливостей здобувачів освіти.

Результат оцінювання навчальних досягнень учнів 1–2 класів виражають вербальною оцінкою (оцінювальним судженням). У 3–4 класах за рішенням педагогічної ради  використовується як вербальна, так і рівнева оцінка, яка є оцінювальним судженням із зазначенням рівня результату навчання.Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти (затвердженого постановою КМУ від 24.07.2019 року №688), визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Показниками досягнення очікуваних результатів навчання є характеристика відповідних навчальних дій, які здійснює дитина під час виконання навчального завдання (усно, письмово, практично). Така узагальнена характеристика запропонована в Орієнтовній рамці оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти (наказ МОН України від 13.07.2021 № 813). Рамка побудована з урахуванням рівнів реалізації навчальної діяльності та характеристик знаннєвого, діяльнісного, мотиваційно-ціннісного складників компетентності. Для формулювання оцінювального судження щодо досягнутого учнями результату навчання вчитель спирається на характеристики результатів навчання в Орієнтовній рамці оцінювання та на роз’яснення щодо неї. У цьому документі конкретизовано за рівнями реалізації навчальної діяльності окремі показники сформованості знаннєвого складника компетентності (конкретного уміння/навчальної дії/навчальних дій).

Здійснення формувального оцінювання передбачає визначення/обговорення разом з учнями критеріїв оцінювання. Учасники освітнього процесу їх можуть визначати для оцінювання окремого навчального завдання, для оцінювання комплексу навчальних завдань. Критерії залежать від навчальної ситуації й дидактичної доцільності.Формувальне оцінювання передбачає постійний зворотний зв’язок між учасниками освітнього процесу, його інструментами окрім усного/письмового оцінювального судження можуть бути невербальні засоби комунікації (сигнальні картки тощо).Здійснюють його зазвичай за схемою: самооцінювання–взаємооцінювання– оцінювання вчителя.

Оцінювання здобувачів освіти ІІ, ІІІ ступеня:

        Оцінювання учнів 5,6,7 класів здійснюється відповідно до  рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. Ці рекомендації розроблені для учнів 5 – 7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогамидо обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартомна основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформаціюпро досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу.Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночнихсудженнях.

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяютьвстановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання,визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні.

Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходидо встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріївоцінюваиия за освітніми галузями. Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий,середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги допопереднього, а також додає нові.Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатівнавчання у 12-бальній шкалі оцінювання.

Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках з урахуванням

структури компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних

у всіх ключових компетентностях умінь (читання з розумінням, уміннявисловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керуватиемоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми,творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми).

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів 5, 6, 7  класах (НУШ) визначено в Державному стандарті базової середньої освіти і складаються з таких компонентів:

• групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;
• спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;
• конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;
• орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.

Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких:

• скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання;
• цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання;
• перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання;
• цифра після крапки означає номер загального результату навчання;
• наступна цифра означає номер конкретного результату навчання;
• остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату.

Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / Інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання. Розробляючи критерії оцінювання, вчителі-предметники керуються загальними критеріями оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти та  групи результатівгалузевих критеріїв.

Під час оцінювання навчальних досягнень  враховується дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля,дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання визначеною законодавством, результати такого оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень.

Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання застосовується Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти (додаток 1,2).

Оцінювання учнів 8–11 класів здійснюється за Критеріями оцінювання та Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти.

         При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому окрема тематична атестації при здійсненні відповідного оцінювання, як правило, не проводиться.

         Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому враховується динаміка особистих навчальних досягнень  учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

         Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки враховуються: важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; динаміка особистих навчальних досягнень учня/ учениці з предмета протягом року; уміння застосовувати учнем/ученицею набутих протягом навчального року знань тощо. Семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; пункти 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу.

Територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником – с. Щасливе, Миколаївський район, Миколаївська область

Ліцензований обсяг та фактична кількість осіб,

які навчаються в закладі освіти

Ліцензований обсяг – 125 осіб,

Фактична кількість осіб, які навчаються – 81,

Мова освітнього процесу – українська.

Вакантних посад у закладі немає.

Проведення конкурсів на заміщення вакантних посад не передбачено.

В ліцеї створено належні умови для організації та здійснення освітнього процесу з усіх навчальних предметів: для навчання учнів 1-11 класів обладнано 12 кабінетів; спортивний зал, майстерня обслуговуючої та технічної праці, спортивний майданчик, приміщення загальношкільного призначення: їдальня, бібліотека, методичний кабінет, кабінет виховної роботи, комп'ютерний клас. Недостатньо обладнано наочністю кабінети фізики, хімії, що значно утруднює проведення експериментів,лабораторних та практичних робіт. Кожен навчальний кабінет має паспорт, в якому відображені загальні санітарно-гігієнічні умови приміщення, організація робочих місць, режим роботи кабінету, перелік методичної літератури,дидактичний та роздатковий матеріал, наочні посібники та технічне обладнання, постійні і змінні експозиції, в більшості кабінетів систематизовано навчально-методичне забезпечення.

Всі кабінети, де проводяться навчальні заняття, відповідають Положенню про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, яке затверджене наказом МОН України за № 601 від 20.07. 2004 р., Державним санітарним правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, які погоджені листом МОН Українивід 05.06.2001 р. за №1/12-1459, в них створеніне обхідні умови для занять.      

Кабінет інформатики  укомплектований 9 комп’ютерами, принтером, мультимедійним проектором. Заклад має доступ до мережі Internet.

В управлінській діяльності використовується 2 комп’ютери. 

Заклад має найпростіше укриття на 150 осіб. 

Матеріальнузабезпеченістьшколискладаютьосновнізасоби: 

- комп’ютери - 11 шт.;

- телевізори - 5 шт.;

- мультимедійний проєктор–2шт.;

- принтери - 9 шт.;

- ноутбуки – 30 шт.;

- хромбуки – 3 шт.

- музична колонка - 1 шт.;

- токарний станок з обробки металу;

- токарний станок з обробки деревини;

- свердлильний станок.
 

Навчально-методичне забезпечення дозволяє в повному обсязі виконувати навчальні програми, за якими працює колектив учителів Щасливського ліцею.

Для поліпшення навчально-матеріальної бази окремих кабінетів, оформлення, покращення санітарно-гігієнічного стану та естетичного виглядурозроблено перспективний план, естетичне оформлення приміщення школи здійснено відповідно до нормативних актів та дотримано в єдиному стилі.      

Моніторинг навчальної діяльності учнів закладу по класах

Навчальний рік закінчили 86 учнів ліцею. Достатній рівень навчальних досягнень мають 28 учнів, що становить 48,2% - це на 10,7 % більше, ніж минулого навчального року. Середній рівень мають 28 учнів – 48,3%, початковий рівень  у двох учнів – 3,4% - це на 2,6% більше, ніж минулого року.

З учнями, які мають бали початкового рівня за результатами річного оцінювання були проведені такі види роботи: індивідуальні бесіди з учнями та їх батьками, додаткові заняття з предметів, індивідуальні завдання. Розглядалось це питання на нараді при директорові й на засіданнях методичних об’єднань, з’ясовувались причини слабкої успішності учнів. Серед них були названі такі:

• відсутня система роботи із слабо встигаючими учнями й учнями, які пропускають заняття через хворобу,
• недостатній зв’язок учителів із батьками.

Порівняльна таблиця результатів освітньої діяльності протягом       чотирьох років

Моніторинг навчальних досягнень учнів по предметах

Моніторинг проводився з метою одержання об’єктивної інформації про рівень якості навчальних досягнень учнів і в кінцевому результаті мав би допомогти дати кількісно-якісну оцінку діяльності учителя та учня, а також виробити заходи для корекції змісту, форм і засобів організації освітньої діяльності в закладі.

В поточному навчальному році, відповідно до нормативно - правових актів, учнів 4, 9 та11 класів звільнено від проходження державної підсумкової атестації (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в сфері освіти» від 24 березня 2022 року №2157-ІХ; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року» від 08.11.2023 року №3438-ІХ).

Таким чином, учителям – предметникам, класним керівникам  слід спрямувати систему оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання; заохочувати до оволодіння знаннями, залучати батьків, батьківський комітет; вести роз’яснювальну роботу щодо необхідності знань в подальшій самореалізації.

Зважаючи на проведений аналіз, за умови виконання ряду організаційних та методичних кроків характер педагогічного процесу, його організація сприятимуть розвиткові в учнів відповідального ставлення до навчання. А саме:

• активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;
• наявність чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;
• зосередження освітнього процесу на оволодінні учнями компетентностями, а не на відтворенні інформації;
• можливість вибору учнями власної освітньої траєкторії;
• заохочення і позитивне оцінювання роботи учня;
• надання конструктивного відгуку на роботу учня.

Звіт роботи закладу освіти за 2023-2024 навчальний рік

Заклад освіти заснований на праві комунальної власності.

Засновником Закладу є відділ освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради. Органом управління Закладу є відділ освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради..

Головною метою Закладу є забезпечення реалізації прав громадян на здобуття  початкової, базової та повної загальної  середньої освіти.

Головними завданнями Закладу є:

• створення умов для здобуття початкової, базової та повної загальної  середньої освіти на рівні не нижчому від Державних стандартів;
• виховання морально і фізично здорового покоління;
• розвиток природних позитивних нахилів, здібностей та обдарованості, творчого мислення, потреб і вміння самовдосконалюватися;
• формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв української нації, державної мови, національних цінностей;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я як найвищої соціальної цінності.

Заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами Верховної Ради України, указами Президента України,    постановами Кабінету Міністрів України, наказами  Міністерства освіти і науки України, інших органів центральної виконавчої влади, рішеннями місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, власним Статутом.

Робота педагогічного колективу в 2023-2024 н. р. була спрямована на реалізацію Стратегії розвитку закладу освіти (розроблена і схвалена на засіданні педагогічної ради закладу (№4 від 30.11. 2020 р.) та затверджена директором закладу (наказ №80-о від 04.12. 2020 р.)). Документ оприлюднений на сайті закладу освіти.

          Основними стратегічними напрямками роботи ЗЗСО є:

1. Освітнє середовище. Система збереження та зміцнення здоров’я учня та вчителя. Якість організації освітнього процесу, вдосконалення інформаційного простору. Безпечна школа. Попередження булінгу.

2. Система оцінювання здобувачів освіти. Забезпечення виконання Державних стандартів – якість освіти. Задоволення освітніх потреб.

 3. Педагогічна діяльність. Методичне і кадрове забезпечення. Реалізація Концепції НУШ.

4. Управлінські процеси. Партнерство в освіті. Формування іміджу закладу освіти. Розбудова громадсько-активного освітнього закладу. Матеріально-технічне забезпечення.

 ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Якість організації освітнього процесу, вдосконалення інформаційного простору

Освітній  процес у закладі освіти розпочався відповідно до структури навчального року  з 01 вересня 2023 року по 31 травня 2024 року. Навчальні заняття організовані відповідно до розкладу занять, затвердженого директором  освітнього закладу.

Організація навчання у 1-4 класах, 5-11 класах здійснювалась  за  освітніми програмами та типовими навчальними планами.

Кількісний склад працівників закладу освіти становить  14 педагогічних працівників та 9 технічних.

Серед  14  учителів:

4   –  мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», що становить 28,6%;

6 – «спеціаліст першої категорії» - 43% ;

          2 – «спеціаліст другої категорії» - 14%;

1 – «спеціаліст» - 7%;

0  – вчителі – педагогічне звання «вчитель-методист»;

3 – звання «старший учитель»;

1 – бакалавр – 7%.

У закладі освіти більшість вчителів працюють за фахом. Наступного навчального року школа потребуватиме асистента вчителя (І ставка), заступника директора з виховної роботи (0,5 ставки), вчителя географії (4 год.), соціального працівника (0,25 ставки).

Створено належні  умови для варіативності навчання і вжиті заходи щодо її впровадження у навчальний процес. Освітній процес у 2023/2024 навчальному році був організований з метою забезпечення оптимальних умов для фізичного, інтелектуального, психологічного і соціального розвитку особистості школярів, досягнення ними рівня, що відповідає потенційним можливостям, пізнавальним інтересам і здібностям учнів. Реалізація інваріантної та варіативної складових  навчального плану здійснювалась за  програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Варіативна частина робочого навчального плану в 2023/2024 н. р. була спланована враховуючи побажання учнів, запитів батьків, кадрове та навчально-методичне забезпечення. Одним із шляхів поліпшення якості освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах сучасного суспільства є впровадження  вивчення профільних предметів в старшій школі. У 10 та 11 класах запроваджено вивчення української мови як профільного предмета (4 години української мови в 10, 11 класах).

 А також вибірково-обов’язкові предмети: технології та інформатика.

Мережа класів

Адміністрацією  та педагогічним колективом закладу освіти проведено певну роботу щодо збереження й розвитку  шкільної  мережі. Проєктна потужність закладу освіти  – 240 учнів.

У закладі навчається 81 учень.

Кількість класів: 11.

Середня наповнюваність класів у 2023-2024 навчальному році становила 8 учнів. Основними заходами зі збереження контингенту учнів у 2023/2024 навчальному році були:

• організація обліку дітей та підлітків  на території обслуговування;
• спільна робота з ЗДО;
• контроль відвідування учнями навчальних занять;
• організація навчання за інклюзивною формою;
• індивідуальна робота з учнями та батьками;
• надання закладом якісної освіти.

Основними напрямами роботи щодо забезпечення  соціальної підтримки дітей пільгових категорій є виявлення, облік і створення умов для їхнього навчання, виховання й розвитку.

Право громадян на доступну освіту реалізується шляхом запровадження різних форм навчання, однією з яких є навчання за інклюзивною формою. Протягом 2023/2024 навчального року у закладі освіти, відповідно до заяв батьків та висновку ІРЦ, було організовано інклюзивне навчання у 6 класі – 1 учениця (Сосницька Софія). На початок навчального року  для учнів з особливими потребами  розроблено індивідуальну програму розвитку за участю батьків, класних керівників, психолога. ІПР протягом року переглядалася, доповнювалася відповідно до можливостей та розвитку дітей.  

У закладі обладнано 11 навчальних кабінетів та класних кімнат. До послуг учнів спортивна зали, бібліотека, комп’ютерний клас, майстерня, їдальня, медичний кабінет, спортивний майданчик.

Кабінет інформатики, бібліотека, адміністративні кабінети забезпечені комп’ютерами та мультимедійним обладнанням. Створена локальна мережа Internet. Класні кімнати для 1-4 класів, які навчаються за програмою Нової української школи, забезпечено комп’ютерами, телевізорами, принтерами, ламінаторами та необхідним навчальним обладнанням. Усі наявні у закладі комп’ютери підключені до мережі (100 Мбіт/с), наявна мережа Wi-Fi.

Працює  автономна  котельня. Тепловий режим  під час опалювального сезону - в межах норми.

Стратегія розвитку закладу зумовлена якісним оновленням змісту освіти, що полягає в необхідності привести її у відповідність із світовими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг.

У зв’язку з введенням військового стану в Україні  (Указ президента України від 24.02.2022 року №64) протягом навчального року освітній процес було організовано з використанням дистанційних технологій в синхронному та асинхронному режимах на платформі «CLASRООM» та застосовано інтернет–ресурс ZOOM. В своїй діяльності педагогічні працівники та учні закладу освіти використовували наступні освітні платформи та інструменти: Learning Apps, «На урок», «Всеосвіта»,  «МійКлас», «Всеукраїнська школа онлайн».

Освітнє середовище вдосконалювалось відповідно Концепції НУШ.

Протягом навчального року виконувались основні завдання Стратегії щодо вдосконалення освітнього середовища:

- забезпечувалась відповідність освітнього середовища (внутрішніх туалетів, вентиляційного, питного режимів, режиму освітлення) Санітарному регламенту;

- вдосконалювалось медичне обслуговування учнів відповідно розробленого Положення;

- облаштовано медичний кабінет, забезпечено необхідний перелік медичних засобів;

- організовано  практичні заняття з надання домедичної допомоги для учнів і вчителів, тренінги з дій у надзвичайних ситуаціях, мінної безпеки;

- створено безпечний єдиний інформаційний простір відповідно Стратегії розвитку закладу освіти на 2020-2024 рр.;

 - максимально використовується наявна спортивна база школи, ефективно використовується у вільний час учнів для організації рухової активності;

- виховну роботу організовано відповідно програми «Цінності НУШ» в початковій школі та основні орієнтири виховання у 5-11 класах.

В закладі створюється мотивуючий до навчання простір. Облаштовуються ігрові куточки в шкільному подвір’ї, в коридорі 1 поверху. Виконано мотивуючі сюжети на асфальті шкільного двору, в класних кімнатах, коридорі. Виготовлено вказівники руху під час евакуації з приміщення та руху для дотримання дистанції  під час карантину.

Заклад забезпечено миючими, дезінфікуючими засобами, безконтактним термометром. Частково замінено люмінесцентні лампи на енергозберігаючі. Облаштовано відповідно вимог Санітарного регламенту санітарні кімнати. Заклад забезпечено інформаційними матеріалами щодо правил поводження під час адаптивного карантину.

Забезпечено обізнаність учнів з правилами поведінки в надзвичайних ситуаціях. Проведено об’єктові тренування, тренінги з використання вогнегасників, уроки з мінної безпеки.

Система збереження та зміцнення здоров’я учня та вчителя

Робота освітнього  закладу із запобігання дитячому травматизму упродовж 2023/2024 навчального року здійснювалась відповідно  до законодавства.

У 2023/2024 навчальному році питання збереження життя і здоров’я учнів та запобігання випадкам дитячого травматизму розглядалося на засіданнях педагогічної ради, інструктивно-методичних нарадах при директорові, засіданнях шкільних методичних об’єднань класних керівників, батьківських зборах тощо.

У навчальному закладі наявна система профілактичної роботи з цих питань, яка включає в себе комплекси занять за розділами, які учні вивчають на уроках з «Основ здоров’я» та на годинах спілкування. Упродовж навчального року проводились Дні безпеки, лекції та інші заходи з питань запобігання різних видів дитячого травматизму згідно з планами виховної роботи.  В навчальному закладі  оформлені стенди з попередження дитячого травматизму. На кожному поверсі розташований план евакуації на випадок пожежі або інших стихійних лих. Стан роботи з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії під час освітнього процесу в закладі освіти у 2023/2024 навчальному році знаходився під щоденним контролем адміністрації закладу освіти.

В електронному класному журналі 1-11-х класів здійснювався облік проведених бесід із правил дорожнього руху, правил протипожежної безпеки, з профілактики отруєння, правил безпеки при користуванні газом, правил безпеки з користування електроприладами, правил безпеки з вибухонебезпечними предметами, правил безпеки на воді та інші виховні заходи з попередження усіх видів дитячого травматизму.

Учителями проводилися інструктажі з безпеки життєдіяльності, що зафіксовано в окремих журналах на уроках фізичної культури, трудового навчання, фізики, хімії, інформатики, біології, під час прогулянок, екскурсій; бесіди з попередження усіх видів дитячого травматизму перед виходом на осінні, зимові та літні канікули.

Аналізуючи наслідки травматизму серед учнів за 2023/2024 навчальний рік, ми  можемо стверджувати, що  випадки травм знизилися. З вересня 2023 по червень 2024 року було зафіксовано 1 випадок травми  побутового характеру. 

У 2024/2025 навчальному році педагогічному колективу необхідно продовжити систематичну роз’яснювальну роботу з питань попередження дитячого травматизму та контроль за поведінкою учнів на перервах та під час екскурсій.

Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких

форм насильства та дискримінації

          Щасливський ліцей планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі. Відповідно до Закону України «Про освіту» в закладі затверджений та оприлюднений План заходів із протидії булінгу. У закладі проводиться анкетування учнів, батьків та вчителів з метою виявлення основних чинників, що негативно впливають на психологічний комфорт та безпеку. Було проведено низку заходів, метою яких стало збільшення розуміння та обізнаності про всі форми насильства, створення простору, вільного від насильства. Розроблені, затверджені та оприлюднені правила поведінки учасників освітнього процесу, які забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини. До розроблення цих правил були залучені всі учасники освітнього процесу.

Адміністрація закладу разом з класними керівниками проводить аналіз відвідування учнями занять. Усі пропуски учнів з поважних причин: або за хворобою (наявні довідки), або за сімейними обставинами (наявні заяви батьків). Адміністрація закладу, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству. Відповідно до частини другої статті 54 Закону України «Про освіту» у закладі:

• визначені права і обов’язки педагогічних працівників у випадку булінгу (цькуванню) стосовно здобувачів освіти;

• створене безпечне освітнє середовище;

• відбувається аналіз відвідування учнями закладу;

• проводиться робота психолога з виявлення, реагування та запобігання булінгу (цькуванню).

Висновок: випадки булінгу (цькування) у закладі не виявлені. За результатами анкетування учасникам освітнього процесу психологічно комфортно у закладі, вони вважають освітнє середовище безпечним.

Соціальний захист учасників освітнього процесу

        Концепція про права людини, яка набула чинності в Україні, дитиною вважає кожну людину до досягнення нею 18-річного віку (т.1) В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюється вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, особливо дітям пільгових категорій.

Педагогічним колективом школи було вивчено соціальний статус родин і складено соціальний паспорт. Відповідно до соціального паспорту на кінець року у школі навчалися:

• Дітей позбавлених батьківського піклування – 2
• Дітей з багатодітних родин – 20
• Дітей з малозабезпечених родин – 8
• Дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС – 1
• Дітей з особливими освітніми потребами – 1
• Дітей з інвалідністю – 4
• Дітей ВПО - 6

Усі діти пільгових категорій відвідували спортивні секції, гуртки, брали активну участь в позакласних, загальношкільних виховних заходах.  

Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

        Приміщення та територія закладу облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування. У закладі розроблений план заходів для поліпшення доступності.

Практичний психолог закладу складає соціальний паспорт: для дітей з особливими освітніми потребами у закладі використовується наступний спектр освітніх технологій:

1. Особистісно-орієнтоване навчання.

2. Індивідуальна освітня траєкторія.

3. Формувальне оцінювання.

4. Кооперативне навчання.

5. SMART-технології.

Заклад постійно взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами під час здобуття освіти.

Висновок: простір закладу, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти.

Матеріально-технічна база закладу разом з тим потребує оновлення:

• заміна парт та стільців;
• часткова заміна вікон;
• заміна лінолеуму в окремих кабінетах та коридорах;
• оновлення предметних кабінетів, відповідно до реформи освіти (НУШ);
• ремонт подвір’я, відмостки, встановлення тіньових навісів або альтанок;
• виконання заходів з протипожежного захисту, що вимагає коштів;
• встановлення зливостоку тощо.

Клопотання на виконання всіх робіт надано до відділу ОКМС Березанської селищної ради.

      СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Стратегічна ціль: СПРАВЕДЛИВЕ І ОБ’ЄКТИВНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Прагнемо, щоб здобувачі освіти та їхні батьки вважали, що оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти є справедливим і об’єктивним. Педагогічні працівники в усній формі, на сайті закладу, на інформаційних стендах у навчальних кабінетах та інших приміщеннях закладу знайомили учасників освітнього процесу з критеріями оцінювання. Учні залучаються до спільного розроблення критеріїв оцінювання їхньої діяльності. Система оцінювання в закладі освіти ґрунтується на компетентнісному підході. Учителі  розробляють компетентнісні завдання для проведення оцінювання, застосовують формувальне оцінювання, що передбачає відстеження індивідуального поступу учня, практикують само та взаємооцінювання. Педагоги застосовують формувальне оцінювання: систематично відстежують та відображають розвиток, процеси навчання і результати навчання кожного учня, регулярно надають учням ефективний зворотний зв’язок щодо їхньої роботи. Результати незалежного оцінювання, зовнішніх та внутрішніх моніторингів корелюємо із результатами підсумкового семестрового та річного оцінювання.

       Зважаючи на те, що основне завдання сучасної школи – підвищення якості знань учнів, усвідомлення їх відповідності європейському рівню та розвиток їх інтересу до навчання, адміністрація здійснює внутрішній моніторинг, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання класних колективів і навчання кожного здобувача освіти.

     Стратегічна ціль: ЕФЕКТИВНИЙ ВНУТРІШНІЙ МОНІТОРИНГ

Здійснення внутрішнього моніторингу для дослідження стану і результатів навчання здобувачів освіти здійснюватиметься відповідно типового Положення про внутрішній моніторинг. Систематично (згідно графіків) проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти з усіх навчальних предметів (курсів) освітніх галузей згідно плану роботи освітнього закладу. За результатами моніторингів здійснюється  аналіз результатів навчання здобувачів освіти, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування. Ефективність застосованих заходів регулярно оцінюється на всіх рівнях управління освітніми процесами.

Критерії оцінювання, система оцінювання навчальних досягнень вдосконалюються, впроваджується елементи  формувального оцінювання в 5-11 класах, враховується індивідуальний поступ учня,  здобувачі знань залучаються до розроблення критеріїв, самооцінювання та взаємооцінювання.

 Метою моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.

         Система оцінювання здобувачів освіти здійснювалася за такими критеріями:

• отримання інформації щодо критеріїв, правил і процедури оцінювання навчальних досягнень;
• реалізація компетентнісного підходу;
• об’єктивність і справедливість оцінювання.

Джерелом отриманої інформації для дослідження є:

• висновки за результатами проведених навчальних занять;
• статична звітна документація учителів-предметників;
• проведення директорських контрольних робіт;
• перевірка класних журналів щодо об’єктивності оцінювання;
• опитування (анкетування) учнів.

Узагальнюючи результати вивчення даного питання, можна зробити висновки, що учителі-предметники, класоводи:

•  освітній процес спрямовують на формування і розвиток ключових компетентностей;
• використовують самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності;
• отримують постійний зворотній зв’язок від учнів у процесі оцінювання;
• впроваджують формувальне оцінювання.

Але є завдання, які необхідно педагогам доопрацювати:

• на основі критеріїв, розроблених МОН, чітко розробити критерії оцінювання для виконання обов’язкових видів робіт;
• розробити критерії оцінювання НД учнів при організації дистанційної форми навчання;
• залучати учнів до розроблення критеріїв оцінювання;
• на початку навчального року ознайомити здобувачів освіти та їхніх батьків із критеріями, правилами та процедурою оцінювання НД;
• визначати індивідуальну освітню траєкторію кожного учня.

      Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є їхні навчальні досягнення.

Моніторинг навчальної діяльності учнів закладу по класах

       Навчальний рік закінчили 86 учнів ліцею. Достатній рівень навчальних досягнень мають 28 учнів, що становить 48,2% - це на 10,7 % більше, ніж минулого навчального року. Середній рівень мають 28 учнів – 48,3%, початковий рівень  у двох учнів – 3,4% - це на 2,6% більше, ніж минулого року.

Проаналізувавши стан успішності учнів окремо по класах, робимо висновок, що в кожному класі є резерв учнів, які б могли досягти свого основного рівня.

З учнями, які мають бали початкового рівня за результатами річного оцінювання були проведені такі види роботи: індивідуальні бесіди з учнями та їх батьками, додаткові заняття з предметів, індивідуальні завдання. Розглядалось це питання на нараді при директорові й на засіданнях методичних об’єднань, з’ясовувались причини слабкої успішності учнів. Серед них були названі такі:

• відсутня система роботи із слабо встигаючими учнями й учнями, які пропускають заняття через хворобу,
• недостатній зв’язок учителів із батьками.

Порівняльна таблиця результатів освітньої діяльності протягом    4х  років

Моніторинг навчальних досягнень учнів по предметах

        Моніторинг проводився з метою одержання об’єктивної інформації про рівень якості навчальних досягнень учнів і в кінцевому результаті мав би допомогти дати кількісно-якісну оцінку діяльності учителя та учня, а також виробити заходи для корекції змісту, форм і засобів організації освітньої діяльності в закладі.

        В поточному навчальному році, відповідно до нормативно - правових актів, учнів 4, 9 та11 класів звільнено від проходження державної підсумкової атестації (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в сфері освіти» від 24 березня 2022 року №2157-ІХ; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року» від 08.11.2023 року №3438-ІХ).

Таким чином, учителям – предметникам, класним керівникам  слід спрямувати систему оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання; заохочувати до оволодіння знаннями, залучати батьків, батьківський комітет; вести роз’яснювальну роботу щодо необхідності знань в подальшій самореалізації.

              Зважаючи на проведений аналіз, за умови виконання ряду організаційних та методичних кроків характер педагогічного процесу, його організація сприятимуть розвиткові в учнів відповідального ставлення до навчання. А саме:

• активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;
• наявність чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;
• зосередження освітнього процесу на оволодінні учнями компетентностями, а не на відтворенні інформації;
• можливість вибору учнями власної освітньої траєкторії;
• заохочення і позитивне оцінювання роботи учня;
• надання конструктивного відгуку на роботу учня.

Стратегічна ціль: ВИХОВНА РОБОТА В ЛІЦЕЇ

На  сучасному  етапі  розвитку  України,  коли  існує  пряма  загроза денаціоналізації,  втрати  державної  незалежності  та  потрапляння  у  сферу впливу  іншої  держави,  виникає  нагальна  необхідність  переосмислення зробленого  і  здійснення  системних  заходів,  спрямованих  на  посилення патріотичного виховання  молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

• повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);
• участь у громадсько-політичному житті країни;
• повага до прав людини;
• верховенство права;
• толерантне  ставлення  до  цінностей  і  переконань  представників  іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
• рівність усіх перед законом;
• готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

 В 2023-2024 навчальному році виховна робота в ліцеї була спланована відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023-2024 н.р.» №1/702-23 від 24.08. 2024 р., реалізації Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,  Декларацію прав дитини,  постанова Кабінету Міністрів №453 від 30.05. 2018 р. «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини», програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів, указів Президента України «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності» та «Національній стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у НУШ» №195 від 25.05. 2020 року, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 14.12. 2016 р. №988-р, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04. 2021 р. №366 «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року», наказу МОН від 06.06. 2022 р. №527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу МОН України від 16.06. 2015 р. №641», листа МОН України від 14.08. 2020 р. №1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)». В жорстоких реаліях воєнного стану в Україні перед освітянами стоїть важливе завдання - об’єднання зусиль педагогічної та громадської спільнот на засадах взаєморозуміння, співробітництва щодо захисту прав та свобод, оволодіння дітьми універсальними цінностями та моделями поведінки, які складають основу світової культури. Відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи виховання є невід’ємною складовою освітнього процесу, є наскрізним процесом, який охоплює усі сфери шкільного життя і має ґрунтуватися на цінностях. Успіх виховного процесу залежить від відносин між педагогом та здобувачем освіти, які повинні будуватися на основі співдружності, співробітництва і ділового партнерства.

Питання про стан виховної роботи у ліцеї постійно слухаються на нарадах за участю директора, педрадах, методичних об’єднаннях  класних керівників, загальношкільних зборах та конференціях і відображається у відповідних наказах. Виконуючи завдання і реалізуючи основні принципи виховної роботи, педагогічний колектив ліцею орієнтуються на нормативно - правову базу з питань виховної роботи. Для їх реалізації  в закладі освіти був розроблений план виховної роботи освітнього закладу, який є додатком до річного плану ліцею, щомісячні плани  та плани виховної роботи класних керівників.                     В організації освітнього процесу в умовах воєнного стану настала потреба  іншого змісту та підходів до проведення виховної роботи, про що сказано в методичних рекомендаціях щодо організації виховної роботи в закладах освіти в 2023-2024 навчальних роках (лист МОН №1/702-23 від 24.08. 2024 р.). Основним цільовим напрямом  стало забезпечення безпекової складової здоров'я особистості, забезпечення її фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя.

Одним із напрямів роботи в умовах воєнного стану, постійних воєнних загроз було надання здобувачам освіти знань з основ безпеки, ознайомлення їх з важливими для збереження здоров’я та життя правилами дій в певних ситуаціях. З цією метою в закладі освіти постійно велася інформаційна компанія «БЖД в умовах воєнного стану», навчання з мінної безпеки за участю громадських організацій. З метою проведення цілеспрямованої профілактичної роботи серед учасників освітнього процесу з питань безпеки життєдіяльності, підвищення рівня інформаційно-роз’яснювальної діяльності з виховання поважного ставлення до безпеки і здоров’я людини як основи для реалізації успішного життя, опанування навичок безпечної поведінки в умовах воєнного стану в закладі освіти проходили тиждень знань з безпеки життєдіяльності «Обережно: небезпека!», тиждень безпеки дорожнього руху, тиждень безпечного інтернету,  тиждень пожежної безпеки, тиждень безпеки дорожнього руху. Традиційно було проведено місячник «Увага! Діти на дорозі», місячник здорового способу життя.

Національно-патріотичне виховання є складовою виховного процесу, головною метою якого є набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави.

Національно-патріотичне виховання  наскрізно пронизує весь освітній процес,  базується на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут  та долю країни, охоплює  всіх учасників освітнього процесу, сприяє формуванню у здобувачів освіти та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.

Здобувачі освіти ліцею беруть активну участь в громадському житті  закладу освіти і класу. Діти є досить активними та охоче беруть участь у різноманітних заходах і змаганнях. Результатом роботи співпраці класного керівника та активу учнівського самоврядування є демократичні стосунки у колективі, організація та проведення свят, виховних годин, конкурсів, створення дитячих проектів, акцій.

       Реалізація завдань виховної системи закладу відбувається за рахунок злагодженої співпраці педагогічного колективу, спланованої роботи педагога-організатора, класних керівників, класних колективів та батьків здобувачів освіти.

Вивчення та врахування індивідуальних особливостей здобувачів освіти сприяє розвитку їх здібностей, талантів, навичок, самодіяльності, самоврядування, організації змістовного дозвілля і відпочинку. 

Основними принципами роботи учнівського самоврядування  в 2023-2024 навчальному році були:

- організація засідань активу та навчання активу (онлайн);

- підвищення рівня вихованості учнів;

- залучення дітей до активної діяльності в позаурочний час;

- діяльність на засадах педагогіки партнерства;

- волонтерська діяльність.

Учнівське самоврядування ліцею регламентує свою діяльність на підставі нормативно-правових актів: Конституції України, Закону «Про освіту», «Про громадські організації», Статуту школи.

Заклад освіти розвивається і крокує в ногу з поступом життя, шукає нові шляхи оптимізації сучасного патріотичного виховання. Ми прагнемо забезпечити своїм вихованцям можливості розширення особистісних перспектив відповідно до демократичних тенденцій розвитку суспільства.

Незважаючи на воєнні загрози, навчання з використанням дистанційних технологій, учнівське самоврядування продовжує активно працювати. Проводяться різноманітні шкільні конкурси, челенджі, флешмоби, квести, благодійні ярмарки.

Про хід і результати освітнього процесу батьки здобувачів освіти дізнаються через  Фейсбук сторінку ліцею, яка систематично наповнюються та оновлюються. Проводилися індивідуальні бесіди з батьками здобувачів освіти, які мають помітно знижений рівень успішності, батьківські збори.

 Протягом року здобувачі освіти ліцею брали участь у конкурсах територіальної громади та у конкурсах  обласних, Всеукраїнських та Міжнародних, за що відзначені грамотами, подяками, дипломами та матеріальними подарунками.

Підсумовуючи вищесказане, можна зазначити, що виховна діяльність у закладі освіти протягом  2023/2024 навчального року проводилася на належному рівні, але поряд з позитивними моментами ще має деякі недоліки, над якими потрібно спільно працювати і педагогам, і здобувачам освіти, і їх батькам.

ОЦІНКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Стратегічна ціль: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ – ЯКІСТЬ ОСВІТИ. ЗАДОВОЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ

Головне завдання вчителя – забезпечити рівень навчальних досягнень і розвитку компетентностей на рівні Державних стандартів, безумовне виконання навчальних програм та планів. Основними умовами успішного досягнення базової компетентності учнями ліцею ми вважаємо:

• підвищення ефективності уроку як основної можливості діалогу учня та вчителя; розвиток системи позаурочних форм освітньої діяльності, зорієнтованих на пошуковий, дослідницький, проблемний характер засвоєння змісту освіти;
• ріст професійної майстерності педагогічних кадрів; орієнтацію педагогів на особисті досягнення учнів в освітній взаємодії;
• забезпечення принципів відкритості й комфортності освіти в усіх її аспектах; комплексний супровід педагогами освітнього та професійного вибору здобувачів освіти.

Стратегічна ціль:  РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ НУШ

Робота педагогічного колективу  спрямована на забезпечення виконання навчальних програм і вимог Державних стандартів освіти. Заклад на якісному рівні задовольнятиме запити учасників освітнього процесу, втілюючи Концепцію нової української школи.

Забезпечення виконання Державних стандартів – якість освіти. Задоволення освітніх потреб. Реалізація Концепції НУШ

Робота педагогічного колективу була спрямована на забезпечення виконання навчальних програм і вимог Державних стандартів освіти. Заклад на якісному рівні задовольняє запити учасників освітнього процесу, про що свідчать опитування учасників освітнього процесу. Якісний показник визначається за відсотком учнів, які мають достатній та високий

Головний колегіальний орган – педагогічна рада – працювала протягом навчального року над питанням забезпечення внутрішньої системи якості освіти. На засіданнях педради розглядалися питання розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти, вдосконалення, ефективної діяльності закладу освіти. Освіта це не лише оцінки. Це і створене освітнє середовище, і оцінювання учнів на основі чітких критеріїв, педагогічна діяльність працівників, управлінські процеси.

Педагогічний колектив втілює Концепцію нової української школи з 2018 року. Створено відповідне освітнє середовище в 1-4 класах НУШ. Придбано дидактичні матеріали,  ноутбуки, принтери. В 2023-2024 н.р. завершився адаптаційний цикл базової середньої освіти (5-6 класи). Вчителі, які будуть працювати у 7 класі та адміністрація закладу  пройшли відповідну професійну підготовку. На даний час ведеться ґрунтовна робота щодо впровадження Державного стандарту у 5-6, 7 класах.  Питання щодо результатів роботи за новими освітніми стандартами розглядалося на нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради. Впроваджується формувальне оцінювання навчальних досягнень здобувачів знань.

Протягом навчального року педагогічний колектив працював над  створенням єдиного інформаційно-освітнього простору, що дозволяє організувати ефективне дистанційне навчання, застосовувати в освітньому процесі нові ІКТ, здійснювати збір та обробку даних. В цей період вчителями і учнями зроблено значний крок вперед щодо дистанційної взаємодії під час війни. В умовах воєнного часу  навчання з використанням дистанційних технологій стало найбільш безпечним способом організації навчання.  Педагогічний колектив спрямував зусилля на ефективне дистанційне навчання, підготувався технічно і методично, проведено роботу з батьками та здобувачами знань.

Стратегічна ціль: МЕТОДИЧНА РОБОТА. Розвиток пізнавальної активності та інтелектуальних здібностей учнів.

         У 2023-2024 навчальному році методична робота в закладі здійснювалася відповідно до Положення про методичну роботу з педагогічними кадрами загальноосвітніх шкіл України, з метою виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років, Концепції загальної середньої освіти, підвищення ефективності організації освітнього процесу, вдосконалення педагогічної майстерності вчителя, відповідно до річного плану роботи закладу на 2023-2024 навчальний рік, затвердженого на педагогічній раді (протокол №1 від 25.08.2023 р.), з метою подальшого вдосконалення методичної роботи  було видано наказ №48-о від 28.08.2023 року «Про організацію методичної роботи в 2023-2024 навчальному році».

        У 2023-2024 н. р. педколектив продовжував працювати над реалізацією науково-методичної проблеми «Діяльнісний підхід як основа організації освітнього процесу в закладі». Методична робота з педагогічними працівниками була організована на засадах диференційованого, особистісно орієнтованого підходів із урахуванням принципів наступності, діагностики, практичної й адресної спрямованості, розвитку педагогічної майстерності та творчого потенціалу.

      Методична робота з педагогічними працівниками реалізовувалася як через традиційні (колективні та індивідуальні), так і нетрадиційні  форми її організації (презентація досвіду, майстер - класи, тренінги, семінари – практикуми, лекторії, «методичні посиденьки», декади педагогічної майстерності), в онлайн та офлайн формі.

      Необхідно відзначити, що всі колективні форми методичної роботи в закладі  використовувалися з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації освітнього процесу, аналізу результату колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації.

        З метою обміну педагогічним досвідом роботи вчителі протягом навчального року друкувалися на освітянських сайтах, проводили майстер-класи на районних семінарах з предметів. А саме:

1. Дар’я А.І., майстер клас на районному семінарі та випуск методичного посібника з теми «Використання інноваційних технологій на уроках в НУШ».
2. Дворцова В.В., друкувалася на платформі «На Урок» тести ЯДС для 1 класу з теми «Тварини».
3. Улініч І.О., друк на платформі «На Урок» тестових завдань з теми «Рей Дуглас Бредбері «Усмішка»» (є сертифікат).

Громошняк Т.С., на платформі «Всеосвіта» розміщено презентацію «Інакшість іншого» (є сертифікат). Є активним членом обласних творчих груп: «Профорієнтація учнів засобами інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут», «Сучасні підходи та технології Нової Української школи: компетентнісно орієнтовані завдання в технологічній освітній галузі» (є сертифікати).

4. Бочко Н.Г., створення тестів для 5-11 класів на платформі «Всеосвіта»; як член обласної творчої групи вчителів  математики розробила завдання компетентнісно орієнтованого змісту для 5, 6 класів (є свідоцтва).
5.  Тороп С.О., виступ на районному семінарі з теми «Удосконалення форм роботи на уроках географії НУШ при дистанційному навчанні», «Освітні втрати: причини та шляхи подолання»; є учасницею ІV обласної краєзнавчої конференції «Дослідження та дослідники нашого краю. Проєкт «Герої не вмирають», матеріали дослідження надруковані в книзі «Герої не вмирають. Збірка результатів пошуково-дослідницького проєкту».
6. Янюк Л.В. - учасниця україно-чеського проєкту «Підтримка відновлення освіти в Україні», брала участь у літній школі 2024, метою якого є узагальнення управлінського досвіду роботи; є експертом у фокус-групі для онлайн навчання з медіаграмотності; є членом обласної творчої групи вчителів української літератури, розробила завдання компетентнісно орієнтованого змісту для 7 класу (є сертифікати).
7. Москвичова Л.О. майстер клас на районному семінарі вчителів біології  та випуск методичного посібника «Діяльнісний підхід у формуванні ключових та предметних компетентностей учнів на уроках біології», друкувалася на платформі «Всеосвіта»: «Позакласний захід «Загадковий світ природи», «Хмаринки слів із завданнями. Біологія людини», «Компетентнісно орієнтовані завдання з біології тварин», «Путівник організації навчального проєкту «Як зберегти тепло?» (є свідоцтва), «Проєктування уроку з інтегрованого курсу «Пізнаємо природу»; дипломант конкурсу «Моя найкраща методична розробка» (організований електронним журналом «Заступник директора школи») .
8. Солодун Г.В., друк тестових завдань на сайті «На Урок» з української мови.
9.  Левицька І.О., друкувалася з теми «Гнучкі уміння (soft skills) у процесі освітньої діяльності» (збірник тез); тема «Засоби формування мотивації до навчальної діяльності у молодших школярів» увійшла  у збірку матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (22 лютого 2024, Глухів-2024).
10.  Дар’я Д.В., майстер клас на районному семінарі вчителів фізичної культури «Сенсорні когнітивні навички на уроках фізичної культури».
11.  Гір’я К.С., виступ на районному семінарі з теми «Використання інтерактивних технологій на уроках англійської мови».

        Відповідно до розділу ІІ Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 р. №930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2010 р. за № 1255/18550, із змінами, затвердженими наказом МОН молоді та спорту України від 20.12.2011 р. № 1473, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 р. за № 14/20327, на  підставі рішень засідань атестаційної комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Березанської селищної ради (протокол № 1 від 09.10.2023 р., № 2 від 20.12.2023 р., протокол № 3 від 24.04.2024 р.), наказу відділу ОКМС від 24.04.2024 року №83 «Про підсумки атестації педагогічних працівників закладів освіти у 2023-2024 н.р» відповідають займаній посаді та раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» Москвичова Л.О. та Дар’я А.І. Продовжено на п’ять  років  строк дії педагогічного звання «старший учитель»  Дар’ї А.І.  Дар’я Д.В. – відповідає займаній посаді та присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії». Презентація  досвіду роботи вчителів проходила на онлайн - педагогічній раді «Творчий потенціал учителя – важливий чинник освітнього процесу».

     Станом на кінець 2023-2024 навчального року вищу кваліфікаційну категорію мають 4 учителя (Янюк Л.В., Дар’я А.І., Скаковська Л.З.,  Москвичова Л.О.),  І категорію – 6  ( Солодун  Г.В.,   Гір’я К.С.,  Улініч І.О.,  Громошняк Т.С., Тороп С.О., Дар’я Д.В.), ІІ категорію – 2 (Дворцова В.В., Бочко Н.Г.), спеціаліст – Янюк О.С., 11 розряд – Левицька І.С. (навчається).

       Протягом поточного навчального року проводилась робота з обдарованими дітьми. Учні ліцею взяли активну участь у Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської молоді ім. Тараса Шевченка та Міжнародному конкурсі з української мови ім. П. Яцика. На жаль в поточному навчальному році учні ліцею участь у Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін не брали, але учителі - предметники задіювали учнів до участі в інтернет - олімпіадах на сайті «На Урок», «Всеосвіта», конкурсах та проєктах обласного та всеукраїнського рівня. Вони стають дієвим засобом формування мотивації до навчання, підвищення пізнавальної активності, поглиблення і розширення знань, підтримки творчо обдарованої учнівської молоді, створення умов для збереження й розвитку інтелектуального потенціалу нації ( про підсумки роботи з обдарованими дітьми прописано в наказі №37-о від 10.06.2024 року «Про підсумки методичної роботи з педагогічними працівниками»).

УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Стратегічна ціль: ДОВІРА ДО ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Управлінська діяльність спрямована на забезпечення якості освіти на рівні Державних стандартів. В закладі постійно відбувається моніторинг поставлених цілей даною стратегією. Формуються відносини довіри, прозорості, відкритості завдяки роботі сайту закладу освіти, груп у соціальних мережах закладу освіти та офіційної Facebook-сторінки закладу освіти. Здійснюється ефективна кадрова політика, до викладацької діяльності залучені лише фахівці, які постійно підвищують свій професійний рівень. Використовуються онлайн-платформи для професійного самовдосконалення.

Педагоги залучаються до виставок передового педагогічного досвіду.

Здійснюється стимулювання професійної майстерності вчителів  відповідно до Положення про матеріальне стимулювання педагогічних працівників. Управлінські рішення приймаються на основі конструктивної співпраці, взаємодії з місцевою громадою, враховуються пропозиції учасників освітнього процесу.

Керівництво закладу планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання у співпраці з засновником.

Особливу увагу, як керівник, хочу звернути на фінансове та матеріально-технічне забезпечення закладу. В рамках проєкту «Ноутбук кожному вчителю» отримали 14 ноутбуків, які були передані педагогічним працівникам для організації робочого місця педагогів та 1 хромбук .

Засновником виготовлено проєктно-кошторисну документацію на здійснення капітального ремонту найпростішого укриття навчального закладу. 

Стратегічна ціль: ПАРТНЕРСТВО В ОСВІТІ. РОЗБУДОВА ГРОМАДСЬКО-АКТИВНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

З метою впровадження в життя закладу освіти державно-громадської моделі управлін­ня у закладі залучаються до  управління такі органи: загальношкільна конференція; рада профілактики правопорушень;  батьківський актив; адміністрація закладу освіти; педагогічна рада; профспілковий комітет; органи учнівського самоврядування.

Державно-громадське управління в освітньому закладі базується на принципах: демократичності; прозорості управлінських рішень; колегіальності; делегуванні повноважень; громадського обговорення важливих питань життя школи; звітності директора перед шкільною громадою та засновником.

Адміністрація закладу в партнерстві з органами місцевого самоврядування спрямовує свою діяльність на пошук ресурсів для розвитку закладу освіти, на вирішення проблем в межах їх повноважень. Вчителі закладу освіти  беруть участь у роботі органів місцевого самоврядування, громадському житті.

У закладі відповідно до статті 28 Закону України «Про освіту» створені органи самоврядування:

• учнівське самоврядування;
• профспілковий комітет.

У закладі учнівське самоврядування діє під гаслом «Минуле своє не забудем – майбутнє засієм добром» - це сприяє розвитку в учнів громадянськості, організаторських якостей здобувачів освіти, допомагає педагогічному колективу проводити різноманітні заходи, є їх ініціатором. Керівництво закладу сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади. Заклад створює умови для формування відкритого освітнього середовища через залучення учасників освітнього процесу до різноманітних суспільно значущих заходів поза межами закладу.

Режим роботи закладу та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам. Вимоги до розкладу навчальних занять закладу:

• виконання освітніх програм закладу;
• врахування оптимального співвідношення навчального навантаження протягом тижня, правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничоматематичного і гуманітарного циклів з уроками мистецтва, трудового навчання, технологій, основ здоров’я і фізичної культури;
• врахування динаміки розумової працездатності учнів протягом дня та тижня;
• оптимальне використання робочого часу педагогічних працівників;
• ефективне використання матеріально-технічної бази закладу.

У закладі створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, а саме:

• індивідуальна траєкторія для учнів, які мають низький рівень знань;
• індивідуальна траєкторія з підготовки учнів до олімпіад, турнірів та написання наукових робіт учнів-членів МАН України.

 Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

Заклад впроваджує політику академічної доброчесності, яка передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• справедливе оцінювання результатів навчання за прозорими критеріями;
• розроблення та оприлюднення Положення про академічну доброчесність.

Адміністрація закладу сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції, вихованню поваги до закону та почуття відповідальності за свої вчинки.

Правила прийому до ліцею

Відповідно до статті 18 Закону України “Про загальну середню освіту”, наказу МОН №463-ІХ від 16.01. 2020 р. зарахуваннядітей до першого класу початкової школи здійснюється на без конкурсній основі.

Дітям, які вступають до першого класу школи, що обслуговує мікрорайон, де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.

У випадках, коли кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць, перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.

Для прийому до першогокласу батьки або особи, які їх замінюють, надають такі документи:

– заява на ім’я директора школи;

– копія свідоцтва про народження дитини;

– медична картка встановленого зразка.

– документ про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до 1 -го класу).

До першого классу зараховуються діти, як правило, з шести років, які досягли шкільної зрілості.

Переведення учнів до іншого навчального закладу здійснюється за наявності підтвердження про прийом до іншого навчального закладу.

Учням, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу, надається право і створюються умови для індивідуального навчання відповідно до Положення про індивідуальне навчання, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

У навчальному закладі створюються умови для інклюзивного навчання.

Згідно зі статтею 12 Закону України “Про охорону дитинства” батьки несуть відповідальність за стан здоров’я дитини, її фізичний розвиток.

Відповідно до статтей 12, 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов’язані надавати об’єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі після вакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли п’ятнадцяти річного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників, якімають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об’єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров’я і подальші наслідки. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків.

Питання про відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються відщеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2002 р.№434 та затвердженого цим наказом примірного “Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу”).

Умови доступності закладу освіти для навчання осіб

з особливими освітніми потребами

1. Вхід до школи обладнано пандусом для безперешкодного доступу осіб з особливими освітніми потребами до 1 поверху навчальної будівлі.
2. У школі відкрито клас з інклюзивним навчанням.

Щасливська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

НАКАЗ

«25» серпня 2020 р.                                                                                       №49-о

Про призначення відповідальної особи

за створення безпечного освітнього

середовища в школі  та попередження

і протидії булінгу

         На виконання частини другої статті 25, частини третьої статті 26, статті 54, частини першої статті 64, пункту 2 частини другої статті 71 Закону України «Про освіту», керуючись листом Міністерства освіти і науки України № 1/11- 881 від 29.01.2019 року «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 року № 2657-VІІІ з метою створення у закладі безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування)

НАКАЗУЮ:

1. Призначити Соколову Н.М, заступника директора з виховної роботи,  відповідальною особою за створення безпечного освітнього середовища в школі та попередження  і протидії булінгу .

2. Відповідальній  особі за створення безпечного освітнього середовища в школі та попередження  і протидії булінгу Соколовій Н.М. розробити:

• правила поведінки здобувача освіти в школі;
• план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу  в школі;
• порядок подання та розгляду заяв  про випадки булінгу;
• порядок реагування на доведені випадки булінгу.

1. 1. Організувати проведення регулярного моніторингу безпечності та комфортності освітнього середовища закладу шляхом опитування, анкетування та вжиття відповідних заходів реагування.

2.2 Здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) у закладі та розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор школи                                                                                              ЛЮБОВ ЯНЮК

ПЛАН ЗАХОДІВ ЩАСЛИВСЬКОГО ЛІЦЕЮ,

СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯТА ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) НА 2024/2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК