Краснянський ліцей Березанської селищної ради
Краснянський ліцей Березанської селищної ради – заклад мрій, нових ідей. В ньому здобувачі освіти матимуть можливість отримати всі необхідні знання та навички для їх всебічного зростання, а їх батьки отримають спокій і віру, адже заклад освіти це перший і основний етап створення здорової і успішної особистості. Завданням закладу є надати дитині впевненість, відчуття турботи, любов та постійне інтелектуальне зростання.
Сучасний заклад освіти повинен забезпечувати дитину усіма необхідними сходинками, які допоможуть їй знайти своє призначення.
Адреса:
Електронна пошта: krasnyanskaskola@gmail.com
Сторінка у Фейсбуці : https://www.facebook.com/groups/1728245607565562
Заснований заклад у 1978 році. У 2022-2023 навчальному році у Краснянському ліцеї навчається 150 здобувачів освіти. У 1-4 класах - 53 учні, у 5-9 класах - 81 учень, у 10-11 класах - 16 учнів, випускників - 10. Очолює заклад в.о.директора Новіцька Ірина Василівна.
Педагогічний колектив працює в ритмі серця кожної дитини і бореться за високе інтелектуальне зростання здобувачів освіти та вміння практично використовувати свої вміння та навички.
Усього педагогічних працівників у закладі – 23, мають вищу освіту – 17, середню спеціальну освіту – 2, бакалаври – 2, учителів вищої кваліфікаційної категорії – 7, учителів першої кваліфікаційної категорії – 6, учителів-спеціалістів – 4, учителів молодших спеціалістів – 4, мають звання «старший учитель» – 1.
Педагогічний колектив постійно працює над самовдосконаленням та вивченням нових методів та форм навчання, відповідно вимог сучасності.
Краснянський заклад освіти працює над удосконаленням освітнього середовища, покращує умови існування здобувачів освіти та педагогів. Вивчає та впроваджує батьківське та учнівське самоврядування, нові освітні вимоги.
Краснянський ліцей - це територія щастя, успіху, добра та зростання. Двері нашого закладу завжди відкриті. Ласкаво просимо!
Девіз закладу: "Вивчай все не з марнославства, а задля практичної користі".
Георг Крістоф Ліхтенберг
Система оцінювання здобувачів освіти
Наявність відкритої, прозорої та зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.
Розроблена система оцінювання навчальних досягнень сприяє мотивації освітньої діяльності учнів та визначає особливості педагогічної діяльності,сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.
Процес впровадження вчителями компетентнісного підходу в систему оцінювання вивчається шляхом спостереження за проведенням навчальних занять.
Адміністрацією вивчаються також критерії оцінювання, які використовують вчителі при оцінюванні обов’язкових видів робіт.
Вимоги до результатів навчання визначаються з урахуванням особистісно – зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів та необхідних для успішного навчання й соціалізації учнів ключових і предметних компетентностей.
В практиці педагогічної діяльності вчителів налагоджено систематичне впровадження самооцінювання і взаємооцінювання учнів, отримання постійного зворотного зв’язку від учнів та впровадження формувального оцінювання.
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу якості впровадження нових ДС освіти та результативності освітнього процесу, систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.
Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників як особистостей зі сформованими у них ключовими і предметними компетентностями, необхідними для успішної соціалізації та громадянської активності, здатними до свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації.
Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є їхні навчальні досягнення. Система оцінювання навчальних досягнень учнів потребує постійного моніторингу з боку керівництва закладу.
Виходячи з окреслених вимог та цілей базової і повної середньої освіти та на підставі розроблених критеріїв оцінки якості освітнього процесу, річним планом роботи закладу передбачено проведення внутрішнього моніторингу усіх напрямків освітнього процесу у закладі, який передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти та сприяє підвищенню особистої відповідальності кожного члена педагогічного колективу за якість та результативність роботи.
Моніторинг навчальних досягнень проводився наприкінці І, ІІ семестрів, навчального року. Це дає можливість зробити певні висновки, порівнюючи його результати із семестровим оцінюванням учнів та результатами успішності за попередній навчальний рік, з виконанням вимог Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти.
Протягом навчального року проводиться спостереження за навчальними заняттями, здійснюється відвідування уроків, метою яких є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів та динаміки їх навчальних досягнень, а також дає змогу адміністрації дослідити, наскільки ефективно застосовуються педагогами особисто-орієнтований, діяльнісний та компетентнісний підходи у викладанні, наскільки ефективні форми і методи, що застосовуються .
Наприкінці навчального року проводиться моніторинг серед учнів 1-11 класів з метою отримання об’єктивної інформації про рівень якості навчальних досягнень здобувачів освіти, з’ясування динаміки їх змін і в кінцевому результаті надання допомоги щодо кількісно-якісної оцінки діяльності вчителя та здобувачів освіти, а також виробити заходи для корекції змісту, форм і засобів організації освітньої діяльності у закладі. Моніторинг проводиться з усіх навчальних предметів.
Для проведення моніторингу вчителями були проведені діагностичні роботи, розроблені відповідно до вимог очікуваних результатів освітніх галузей Державного стандарту.
За результатами моніторингу були надані відповідні рекомендації педагогічним працівникам щодо вжиття першочергових заходів для поліпшення якості навчання та викладання з урахуванням наведеної інформації та визначено напрямки роботи зі здобувачами освіти, які потребують уваги і допомоги, роботи зі здібними учнями, а також щодо активізації педагогічної діяльності, розробки уроків за новими методиками із застосуванням інноваційних технологій, впровадження перспективного педагогічного досвіду.
Основним показником якості освітнього процесу та діяльності педагогічного колективу закладу є досягнення учнів.Учні закладу беруть участь у конкурсах, турнірах, олімпіадах, змаганнях з різних видів спорту районного та обласного рівнів, де щороку займають призові місця, що свідчить про успішне впровадження державних стандартів освіти членами педагогічного колективу закладу.
2.3.Формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання. Профорієнтаційна робота.
Створення умов для прояву творчості, самостійності кожного учня, формування основних ключових компетентностей, які б відповідали сучасним вимогам до освіченості випускника на всіх рівнях повної загальної середньої освіти, його активної громадянської позиції та патріотизму, а отже - наскільки якісними і ефективними будуть впроваджувані усім колективом закладу зміни, залежить від взаємодії всіх учасників освітнього процесу.
Організована просвітницька робота з батьками дітей ще на підготовчому етапі допомогла всім учасникам освітнього процесу усвідомити свою моральну, суспільну та соціальну відповідальність за результати, дала можливість створити всі необхідні умови для ефективного впровадження нових Державних стандартів у освітній процес, формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, уміння та здатності вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання та навчатися впродовж життя.
Річним планом роботи передбачено проведення цілеспрямованої роботи щодо профорієнтації учнів, організацію просвітницьких бесід і лекцій, профконсультацій для учнів та батьків, екскурсій на виробництво, підприємства, відвідування Днів відкритих дверей у ВНЗ, а також здійснення перевірки реалізації намірів випускників та аналіз попереднього працевлаштування.
Соціальним педагогом складено та реалізовано план роботи закладу освіти щодо професійної орієнтації дітей. В межах реалізації даного плану в закладі освіти було проведено:
- класні та виховні години щодо профорієнтації здобувачів освіти;
- тиждень профорієнтації;
- виховний захід «Конкурс знавців професій»;
- профорієнтаційні екскурсії до ВНЗ міста Миколаєва;
- тематично-літературна виставка «Я і моя професія».
Практичним психологом проводились тренінги і заняття:
- Тренінгове заняття на тему: Особиста професійна перспектива» (9-11 кл.);
- Бесіда з елементами гри «На перехресті шляхів» (5-7 кл.);
- Виставка малюнків «Професії моїх батьків» (1-4 кл.);
- Заняття з елементами тренінгу: «Початок професійного самовизначення» (8 кл.);
- Виставка плакатів, газет, буклетів, листів на тему : «Розмаїття світу професій» (5-11 кл.);
- Диспут на тему:«Поговоримо про світ професій: актуальність на ринку праці» (6-7 кл.);
- Вікторина на тему: «Назву професії відгадай та собі майбутнє вибирай» (1-4 кл.);
- Діагностика професійної спрямованості (7-8 кл.);
- Анкетування на тему: «Моя майбутня професія» (5-7 кл.);
- Бесіда на тему: «Всі професії важливі, всі професії потрібні» (1-4 кл.);
- Самодіагностика «Визначення типу професійної діяльності» (10 кл.);
Інтелектуально-розважальний захід «Світ професій» (9-11 кл.).
3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу
3.1. Ефективність планування, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу.
Основним робочим документом педагогів є календарно-тематичний план, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягати очікуваних результатів.
Розробляючи календарно-тематичні плани вчителі освітнього закладу враховували:
- Державні стандарти загальної середньої освіти;
- навчальні програми;
- Освітню програму закладу.
У 2021-2022 навчальному році методична робота закладу була спрямована на створення умов для реалізації державної політики у сфері освіти згідно із ст.53 Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти", "Державного стандарту початкової освіти" та інших нормативних документів, що не суперечать законодавству України в галузі освіти.
Основними завданнями методичної роботи є:
- всебічне підвищення професійної майстерності кожного педагога, збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому;
- сприяння запровадженню новітніх інформаційних технологій у освітній процес, з метою створення інформаційного освітнього середовища;
- впровадження в педагогічну практику сучасних педагогічних технологій, що забезпечують можливості для саморозвитку здобувачів освіти;
- формування в особі сьогоднішнього здобувача освіти конкурентно спроможної особи, яка мислить по-новому, вміє самостійно здобувати знання, готова навчатися протягом всього життя з метою самореалізації;
- апробація нових методів у роботі з батьками та громадськістю.
У 2021/2022 навчальному році педагогічний колектив спрямував роботу на вирішення проблеми закладів освіти Березанської селищної ради:
«Реалізація сучасних педагогічних технологій у освітньому процесі як шлях до забезпечення рівного доступу учнів (вихованців) до якісної освіти» та методичної проблеми закладу: «Формування життєвих компетентностей особистості шляхом впровадження нових освітніх технологій».
Методичну роботу закладу координує методична рада. Протягом року на засіданнях методичної ради обговорювались такі питання:
- Про підсумки методичної роботи у 2020-2021 навчальному році. Основні напрямки і завдання методичної роботи на 2021-2022 навчальний рік.
- Про погодження планів роботи методичної ради та методичних об'єднань.
- Про реалізацію концепції Нової Української Школи у 1-4 класах.
- Про впровадження Державного стандарту початкової освіти.
- Про нормативні документи з питань організації освітнього процесу.
- Про визначення змісту, форм і методів підвищення кваліфікації педпрацівників у 2021-2022 навчальному році.
- Про проведення I етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та роботу з обдарованими дітьми.
- Про підготовку та проведення атестації педагогічних працівників у 2021-2022 навчальному році.
- Особливості проведення ЗНО в 2022 році.
- «Система роботи вчителя – основа творчої педагогічної діяльності. Підсумки атестації педагогічних працівників».
З метою розв'язання актуальних проблем освітнього процесу, запобігання можливим помилкам та виправлення допущених помилок, протягом року проводились інструктивно-методичні наради на яких було розглянуто питання:
- методичні рекомендації щодо проведення першого уроку;
- "Про окремі питання діяльності закладів освіти у новому 2021-2022 навчальному році" ( лист МОН №1/9-433 від 28.08.2021);
- методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році;
- принципи і технології складання календарно-тематичних планів;
- інструктаж щодо заповнення класного журналу;
- аналіз ЗНО-2021, підготовка до ДПА та проведення ЗНО-2022;
- індивідуальна робота з обдарованими дітьми – учасниками II етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів;
- про динаміку зростання чи спаду успішності учнів за навчальний семестр;
- впровадження у освітній процес інструментів дистанційного навчання, фіксація освітнього процесу та ведення класних журналів, організація оцінювання в умовах дистанційного навчання під час воєнного стану;
- організація курсової перепідготовки педагогічних працівників закладу;
- організація та проведення атестації педагогічних працівників.
3.2. Застосування освітніх технологій, спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.
Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.
Математична компетентність. Інформаційно-комунікаційна компетентність Державного стандарту на уроках математики передбачає за допомогою інформаційних технологій формувати вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її. Для реалізації вимог соціальної та громадянської компетентностей на уроках математики доцільним є застосування задач, які формують дбайливе ставлення до здоров’я та задач соціального змісту; різноманітних фізхвилинок, хвилинок релаксації.
У формуванні компетентності спілкування державною мовою є уміння, що виробляється в процесі навчання математики – лаконічно та зрозуміло формулювати думку, доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію, аргументувати, доводити правильність тверджень, вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття.
У галузі природничих наук, техніці і технологій математика є не менш важливою. Це формування умінь розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і які можна розв’язати засобами математики; будувати та досліджувати математичні моделі природних явищ і процесів. Наприклад: вимірювання та визначення периметру прямокутника, щоб порахувати кількість необхідного матеріалу для виготовлення годівнички.
Підприємливість і фінансова грамотність спрямована на розвиток лідерських ініціатив, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, тощо). Реалізовуючи цю компетентність на уроках математики, учні розв'язують практичні задачі щодо планування покупок та реальної оцінки власних фінансових можливостей, складання сімейного бюджету та інше.
Математична компетентність - це спроможність особистості бачити та застосовувати математику, власний математичний досвід у реальному житті.
Одним із ключових і предметних компетентностей, необхідних для успішного навчання й соціалізації учнів, визначених Державним стандартом, є уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами.
Тому, у вихованні людини нового часу, людини-гуманіста велика роль належить мові та літературі, а також – учителю-словеснику. Він має не тільки дати учням базові знання, сформувати основні ключові та предметні компетенції та наскрізні вміння, сприяти формуванню громадянських та соціальних і культурної компетентностей, а й донести до них красу і силу художнього слова, духовно збагатити їх.
Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів, а отже, кожен з них має свої компетентності.
Формуючи комунікативну компетентність, учитель рідної мови і літератури має формувати національну свідомість учнів, почуття приналежності їх до великої європейської нації. З цією метою проводяться цикли мовних бесід на тему: «Наша мова калинова», «Мистецтво говорити», «Мандрівка в країну слова» та ін.
Розвиваючи мовленнєві компетентності, вчителі української мови та літератури застосовують найрізноманітніші види мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письмо.
Для розвитку аудіативних навичок використовуються вправи, направлені на розвиток слухової пам’яті, на розвиток уваги, яскравої уяви та вправи, направлені на розвиток логічного мислення.
Літературна компетентність споріднена з соціокультурною, бо обидві сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів. Розвиваючи літературну компетентність, особливу увагу слід звертати на емоційно-ціннісну лінію, на формування почуття прекрасного, естетичного сприймання здобувачами освіти творів світового мистецтва. Бо естетичне сприймання – це одна з основних передумов глибокого засвоєння твору.
В результаті, учні закладу неодноразово є переможцями районних етапів конкурсів «Поетична пристань», мовно-літературного конкурсу ім. Т. Шевченка, мовного конкурсу ім. П. Яцика тощо.
Мовна компетентність формується через вираження думок і почуттів. Для цього застосовується ціла низка вправ творчого характеру, починаючи від простих завдань, поступово переходячи до складних: «Хвилинки-цікавинки», «Орфографічні хвилинки», «Оживлення схем». Словникові диктанти, міні-диктанти, диктанти-самоперевірки – обов’язковий елемент уроку мови.
Українська мова як навчальний предмет є не лише об'єктом вивчення, а й засобом навчання, тому в сучасних умовах є потреба переорієнтовувати процес опанування учнями знань про мову й формування мовних, мовленнєвих навичок, способів діяльності на повноцінне засвоєння всіх ліній змісту мовної системи, визначених новим Державним стандартом (мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльнісної). Визначальною ознакою вивчення української мови за новою програмою є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння та навички, досвід, ціннісні орієнтації для розв'язання проблем, що виникають у реальному житті. Тому на уроках мови та літератури постійно застосовуються різні інноваційні педагогічні технології,такі форми і методи організації навчальної діяльності з використанням особистісно орієнтованого підходу, які спонукають дітей до саморозвитку, створюють умови, за яких учень відчуває свою необхідність, розкриває свої здібності. Це процес постійної взаємодії педагога, учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства, взаємонавчання: "Мікрофон" (Сьогодні на уроці я навчився…, Я не знав, а тепер знаю…), "Мозковий штурм" (при перевірці домашнього завдання); "Метод ПРЕС" (вчить дітей дискутувати), «Незакінчене речення», «Метод проєктів». Ігрові технології допомагають підвищити мотивацію учнів до навчання, стимулюють процес мислення, спонукають до творчості. Гра – це релаксація, під час якої учень стає на рівних з учителем, самостійно доходить висновків. Кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка; "Ти – редактор", "Хто швидше", "Спіймай помилку", "Створюємо настрій". Також є ефективним використання ІКТ під час проведення різних форм уроку, що розширює можливості візуалізації навчального матеріалу. Творчі роботи – засіб розвитку пізнавальної активності, креативного мислення. А найголовніше – це спосіб самовираження учнів. Написання есе, казок на лінгвістичні теми ("Букви в гостях у звуків", "Пригода в країні Звуків", "Букви та звуки в туристичному поході", "Казка про мову"); розігрування діалогів відповідно до ситуації мовлення.
Особливе значення надається урокам на народознавчій основі, включенню традицій і обрядів українського народу в матеріал уроків, проведення уроків на природі, в музеї, відвідування віртуальних виставок, друкування збірок власних творів учнів та презентування їх під час вивчення літератури рідного краю.Отже, працюючи в режимі постійних пошуків та новизни, учні розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного мовлення, виявляють творчі можливості. Навчання української мови стає бажаним, адже на ньому створюються казки, художні роздуми; придумуються лінгвістичні ігри та проєкти. Такі форми й методи навчання дають і учню, і вчителю можливість самовираження. А головне – учні вчаться застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички, формуються їх ключові компетентності, необхідні для досягнення особистих і суспільних цілей в різних життєвих ситуаціях, творчого самовираження.
3.3. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. STEM- освіта.
Одним із актуальних напрямків інноваційного розвитку є система навчання STEM (Science-наука, Technology-технологія, Engineering-інженерія, Mathematics-математика). В закладі освіти відповідно методичних рекомендацій МОН України щодо розвитку STEM-освіти у закладах повної загальної середньої здійснюється впровадження STEM- освіти .
Ефективним засобом формування ключових і предметних компетентностей та спільних для всіх компетентностей наскрізних вмінь, визначених у Державному стандарті, є організація і впровадження проєктної діяльності. STEM – проєкт – це досить результативний спосіб досягнення цілі шляхом детальної розробки проблеми на уроках географії, фізики, природознавства, біології, хімії , мистецтва тощо. Створює умови для спонукання учнів до активної навчальної та творчої діяльності, пошуку інформації для розв’язання навчально- пізнавальних завдань.
У вересні пройшов тиждень "STEM – освіти". Вчителями було проведено ряд інтегрованих уроків для здобувачів освіти, на яких вони змогли проявити дослідницьку і творчу діяльність, спрямовану на опанування методів наукового пізнання та їх практичній реалізації, зокрема у повсякденному житті. Проведено теоретичний дискурс з міжпредметної інтеграції в контексті STEAM – навчання, презентаційний урок «STEAM – освіта: реальні кроки до успіху».
3.4. Підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.
Одна з форм методичної роботи – підвищення професійного рівня вчителя через курси підвищення кваліфікації. Протягом року, відповідно до графіка, вчителі підвищували свою майстерність, пройшовши курси при МОІППО як очно так і дистанційно, а також приймали участь у різних дистанційних вебінарах, онлайн-конференціях на платформах "Всеосвіта", "На Урок", "Генеза" тощо.
Поряд з курсовою перепідготовкою широко застосовуються можливості самоосвітньої діяльності. Самоосвіта вчителя – шлях до підвищення його педагогічної майстерності.
З 1 по 30 листопада проходила масштабна кампанія "Місяць цифрової грамотності" у якій активну участь прийняли всі педагоги закладу, склали тест на цифрову грамотність і отримали сертифікати.
У період з 03.12 – 12.12.2021 року було організовано онлайн-зустрічі вчителів, які викладають у початкових класах, з супервізором О.О. Сокуренко, завідувачкою кафедри теорії й методики дошкільної та початкової освіти МОІППО. Метою зустрічей було здійснення психолого-педагогічного та методичного супроводу педагогічних працівників, спрямованого на професійний та особистісний розвиток, подолання ними власних професійних труднощів та професійних компетентностей відповідно до завдань НУШ. За участю ЗДНВР пройшли пратичні заняття щодо заповнення анкети "Чи готові Ви?", SWOT-таблиці особистісних характеристик, складання індивідуального плану професійного розвитку вчителя відповідно до Професійного стандарту "Вчителя початкових класів закладів загальної середньої освіти".
Відповідно до структури методичної роботи у закладі функціонує чотири методичні об'єднання:
- МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу ( кер. Новіцька І.В.);
- МО вчителів природничо-математичного циклу ( кер. Попова О.Ф.);
- МО вчителів початкових класів ( кер. Шевченко А.В.);
- МО класних керівників ( кер. Руденко В.Є.).
Робота МО була спрямована на удосконалення методичної підготовки, фахової майстерності вчителя, удосконалення методики проведення уроку. Діяльність методичних об’єднань було сплановано на основі річного плану роботи закладу та Стратегії розвитку закладу освіти. Кожне методичне об’єднання працювало за окремим планом. На запланованих засіданнях обговорювались як організаційні так і науково-методичні питання. Кожний керівник МО, ретельно проаналізувавши діяльність вчителів-предметників, визначив пріоритетні напрямки роботи методичного об’єднання: робота з обдарованими учнями, поширення педагогічного досвіду через публікації в фахових виданнях, створення особистих блогів, впровадження нових інноваційних технологій в освітній процес. Засідання МО проводяться у різних формах: круглий стіл, семінар-практикум, науково-практична конференція, аукціон ідей. У вересні, при участі ЗДНВР, відбулося у формі дискусії засідання МО початкових класів щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-4 класів.
Активна участь вчителів в роботі МО сприяє розвитку професійної діяльності, активізує особистісний потенціал кожного педагога. Вчителі кожного МО активно включилися в роботу над проблемним питанням закладу щодо формування компетентностей учнів, удосконалення форм і методів проведення уроків. Підсумки цієї діяльності підведено на засіданнях МО у формі «круглого столу».
Атестація педагогічних працівників – форма методичної роботи метою якої є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету педагога. В закладі розроблено план проведення атестації педагогічних працівників та графік роботи атестаційної комісії. Методичні та інформаційні матеріали були розміщені на стенді з питань атестації «Атестація – 2022».
У 2021-2022 н.р. атестувалося 3 педагогічних працівників, які пройшли курсову перепідготовку та попадають під дію Типового положення про атестацію:
1. Відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»:
- Шевченко Алла Віталіївна , вчитель початкових класів Краснянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів;
2 . Присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії»:
- Білоусовій Любові Леонідівні, вчителю музичного мистецтва Краснянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів;
3. Встановлено 11 тарифний розряд:
- Безродній Любові Сергіївні, вчителю англійської мови Краснянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів.
Протягом року вчителями, що атестувалися було проведено відкриті уроки, які дали можливість педагогам продемонструвати свою фахову майстерність. Проведені уроки грунтувались на співтворчості вчителя та учнів. Вчителі використовували інтерактивні методи, були враховані вікові особливості учнів, рівень підготовленості класу. Педагоги продемонстрували, що на сучасному уроці важливо не стільки подати певну суму знань учням, скільки навчати здобувати їх самостійно, стимулювати їхню пізнавальну діяльність.
3.5. Використання та створення освітніх ресурсів
З метою поширення педагогічного досвіду, підвищення майстерності педагогів та популяризації педагогічних здобутків вчителі закладу: Жаркова Л.Ф., Пяткова Л.В., Шевченко А.В., Мец С.В., Щербакова Г.І., Новіцька І.В., Вакар В.Я. друкують власні методичні посібники та розробки уроків, виховних заходів, створюють електронні презентації.Усі педагоги закладу використовують освітні сайти при підготовці до уроків.
3.6. Участь педагогічних працівників закладу у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти. Індивідуальні та дистанційні форми навчання. Робота зі здібними учнями.
За потреби вчителі закладу проводять індивідуальні консультації для учнів зі свого предмету за складеним графіком.
Індивідуальна освітня траєкторія розробляється для здобувачів освіти, які навчаються за індивідуальною та інклюзивною формами навчання.
Організація дистанційного навчання
З метою виконання заходів карантинного режиму та введення воєнного стану на території України, було надано рекомендації для педагогів щодо організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання.
У жовтні-листопаді освітній процес відбувався за змішаною формою навчання, у березні-травні – дистанційно. Під час організації дистанційного навчання було чітке дотримання нормативно-правового забезпечення з цього питання.
З метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання освітніх програм використовувались інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й веб-сервіси в синхронному та асинхронному режимі, практикувалися індивідуальні консультації та самостійне опрацювання навчального матеріалу. Для спілкування, в дистанційному форматі, використовувались електронна пошта, чати, відеоконференції тощо. Проводилися уроки через ZOOM, підготовка завдань на самостійне опрацювання через платформу Google Classroom, веб-додатки Viber, згідно діючого в закладі розкладу. Учителі активно працювали в дистанційному форматі, використовуючи матеріали платформ "Всеосвта", "На Урок", "ВШО". Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів здійснювалось у синхронному і асинхронному режимі.
У закладі ведеться цілеспрямована робота щодо створення умов для інтелектуального та духовного розвитку обдарованих дітей. Задоволення їх потреб здійснюється шляхом залучення до різних видів творчості. Робота гуртків, курсів за вибором, спортивних секцій впливає на інтереси і здібності дитини, а також на формування творчої особистості.
У 2021-2022 н.р. учні взяли участь у таких конкурсах:
-Всеукраїнський фізкультурно-оздоровчий захід «Cool Games» (ІІ місце);
-Всеукраїнські учнівські предметні олімпіади (ІІ етап) – географія (10кл.) – ІІ м.
(11кл.)- ІІІ м.
фізика (10 кл.) – І м.
англ.мова (10кл.) – І м.
-Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка – 6 кл. (ІІ м.), 8 кл. (ІІІ м.);
-Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика – 4 кл. (ІІІ м.);
-Всеукраїнський конкурс «Ми з України» (дипломи І та ІІ ступеню);
-Всеукраїнський конкурс «Україна починається з тебе» (дипломи І та ІІ ступеню);
-Всеукраїнський конкурс «День Європи в Україні» (дипломи І та ІІ ступеню);
-Всеукраїнський конкурс з англійської мови «Мовознавець» (дипломи І та ІІ ступеню);
-Обласна краєзнавча конференція «Дослідження та дослідники нашого краю».
У закладі освіти організована постійно діюча виставка дитячих робіт, а також малюнків, поробок.
Велика увага в закладі приділяється спортивно-оздоровчій роботі. Вчитель фізичної культури сприяє активній участі здобувачів освіти у районних та обласних змаганнях з різних видів спорту, щорічно проводить День здоров'я, дбає про здоровий спосіб життя. Працювали спортивні секції з футболу та баскетболу. Наші учні є постійними призерами районних та обласних змагань з різних видів спорту.
Незважаючи на певні позитивні результати реалізації програми «Обдарована молодь», існує чимало питань, які потребують вирішення на всіх рівнях. Тому необхідно спланувати певні заходи щодо реалізації цієї програми, щоб максимально досягти взаємодії для вирішення цього питання між закладами освіти, відділом освіти, культури, молоді та спорту і громадськими організаціями.
Співпраця зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу. Педагогіка партнерства. Забезпечення постійного зворотного зв’язку.
З метою організації та забезпечення якості освітньої діяльності, керівництво та педагогічний колектив закладу, застосовуючи педагогіку партнерства, особистісно зорієнтований підхід — спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні, сприяє створенню психологічного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних працівників закладу освіти та взаємну довіру.
Особлива увага у закладі звертається на підтримку співпраці між педагогічними працівниками і керівництвом; між учнями і керівництвом.
Регулярне спілкування, постійна комунікація, обговорення, внесення пропозицій забезпечує ефективну взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
При організації діяльності колективу закладу освіти, спрямованої на досягнення поставлених цілей базової та повної середньої освіти, визначених новими Державними стандартами, адміністрація закладу значну увагу приділяє взаємодії закладу з батьківською громадськістю через педагогічну раду, батьківський комітет, проведення загальних батьківських зборів, співпрацю з громадськими організаціями та органами влади усіх рівнів.
З впровадженням нових стандартів освіти, питання налагодження тісної співпраці з батьками учнів та громадськістю стало особливо важливим. На виконання поставлених завдань було проведено ряд заходів щодо ознайомлення батьків та громадськості з новими тенденціями, вимогами та перспективами реформування української освіти, етапами запровадження нового Державного стандарту. Організована просвітницька робота з батьками дітей ще на підготовчому етапі допомогла всім учасникам освітнього процесу усвідомити свою моральну, суспільну та соціальну відповідальність за результати, дала можливість створити всі необхідні умови для ефективної освітньої діяльності та забезпечення якості освіти у закладі.
Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв'язок, спілкуючись з батьками у соціальній мережі, повідомляючи про новини у закладі, налагодження взаєморозуміння з дітьми, інших питань освітнього процесу.
Протягом навчального року велася роз’яснювальна робота серед батьків щодо їх відповідальності за створення належних умов для навчання, виховання та розвитку неповнолітніх дітей. Також проводились загальні батьківські збори та тематичні батьківські збори по класах.
Практика педагогічного наставництва, взаємонавчання, інші форми професійної співпраці.
У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці. Використовуються такі методичні та організаційні форми командної роботи: спільне планування роботи, робота над розв’язанням відповідної науково-методичної проблеми, спільна реалізація освітніх проєктів, взаємовідвідування навчальних занять, наставництво, поширення педагогічного досвіду. Оскільки у складі педагогічного колективу є вчителі різних кваліфікаційних категорій, цей аспект враховується під час складання структури методичної роботи та річного планування на наступний навчальний рік.
Формування суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. Виховна робота.
У 2021-2022 навчальному році виховна робота в закладі освіти була спрямована на вирішення проблемного питання «Формування особистості на засадах створення сприятливого освітнього середовища в умовах нових освітніх технологій. Виховання сучасного випускника».
Водночас було враховано план роботи й рекомендації відділу освіти, культури, молоді та спорту.
Основними завданнями виховної роботи були:
- розвиток особистісного потенціалу, самостійності та ініціативи в учнів за рахунок впровадження виховних технологій і залучення позаурочних освітніх ресурсів;
- формування освітніх компетентностей через встановлення моральних принципів;
- формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя з високою національною свідомістю;
- сприяння вихованню родинно – сімейної культури, вивчення та збереження звичаїв, обрядів, народних традицій;
- плекання культури міжнаціональних взаємин;
- розвиток духовності, моральності, художньо-естетичної, трудової та екологічної культури;
- формування фізичної витривалості;
- робота по розвитку соціальної активності вихованців через різні форми учнівського самоврядування, впровадження проектної діяльності.
Мета виховної роботи навчального закладу - виховання високоосвідченої, соціально активної й національно свідомої особистості, якій притаманні глибока громадянська відповідальність, високі духовні цінності, патріотичні почуття, яка є носієм кращих досягнень національної та світової культури, здатна до самоосвіти і самовдосконалення.
В основу системи виховної роботи закладу покладені тематичні місячники, тижні, які спрямовані на підвищення активності спільної діяльності колективу та відображають усі напрямки виховної роботи.
Для реалізації поставлених завдань у закладі розроблено план виховної роботи закладу освіти. Цей план охоплює всі напрямки виховання, включає у себе календарні, традиційні свята, заходи, конкурси, районні заходи та заходи щодо зміцнення моральності та утвердження здорового способу життя, збереження свого життя та особистого простору, захист своєї особистості та ін.
Значна увага приділяється патріотичному вихованню учнівської молоді.
Традиційно проводяться щорічні спортивні позакласні заходи, тижні фізичної культури і спорту, змагання, спортивні свята, організовані з урахуванням карантинних обмежень, підлаштовані під дистанційну участь дітей (спортивні челенджі, квести, онлайн-змагання).
