ЛУК’ЯНОВ Олег Віталійович
ЛУК’ЯНОВ Олег Віталійович народився 11 січня 1967 року в Сибіру. На той час там проживали його батьки. Але незабаром після його народження батьки повернулись в Україну: спочатку – в Новий Буг, а згодом в Чапаєвку Березанського району (нині Щасливе Миколаївського району).
Ще з дитинства допомагав батькові на жнивах, був помічником комбайнера, так званий сімейний екіпаж. Закінчивши Чапаєвську середню школу, Олег відслужив в армії й повернувся працювати в рідний радгосп. Одружився. В сім’ї народилося двоє синів – Олександр та Павло. Після ліквідації радгоспу Олег, отримавши землю, почав господарювати на ній сам.
Після того, як син Олександр, внаслідок ракетного влучання в казарму, отримав важке поранення ноги, батько остаточно вирішив, що його місце на полі бою, там, де воюють його сини.
В березні 2022-го Олег Лук’янов став виганяти разом із побратимами ворожу нечисть з Баштанки та сіл цього району, стримували рашистів на Снігурівському напрямку, згодом розпочали звільнення окупованих районів Миколаївщини.
У листопаді 2022 року Олег Лук’янов отримав кількаденну відпустку й приїхав додому. Та повернутися до бойових побратимів воїну не судилось. Вдома, 11 листопада 2022 року, серце Олега зупинилось…
Похований у селі Щасливе.
