ОЛЄЙНІК Ігор Анатолійович
ОЛЄЙНІК Ігор Анатолійович народився в 21.01.1996 року в селі Чапаєвка Березанського району (нині с. Щасливе Миколаївського району) у багатодітній сім’ї. Ігор - четвертий в родині, він із двійнят. А всього родина Олєйніків виховала п’ятьох дітей.
Закінчив Чапаєвську середню школу. Маючи хист до столярної справи, здобув фахову спеціальність у професійно-технічному училищі міста Миколаєва. Деякий час працював на підприємствах обласного центру майстром зі складання меблів. Але творча жилка перемогла - Ігор завжди хотів створювати щось своє. Тож повернувшись до рідного села, з допомогою батьків облаштував свою власну майстерню по виготовленню меблів та інших виробів з дерева. Мріяв вдосконалювати свої навички, займатися дизайном меблів, а ще - створити власну родину...
Був життєлюбним, товариським, роботящим хлопцем. Мав повагу від односельців, однокласників, вчителів за порядність, чесність.
З першого дні війни хлопець оббивав пороги ТЦК, а 1 березня 2022 року став до лав ЗСУ. Виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності України, знаходячись 29.07.2023 на бойовому посту Ігор Олєйнік зазнав поранень під час ворожого артилерійського обстрілу займаної позиції. Після проведення невідкладних реанімаційних заходів 4 серпня Ігор помер.
Поховали Ігоря у рідному селі Щасливе 08.08.2023 року.
У бійця залишились батьки, дві сестри, брат і кохана дівчина, з якою він мав одружитися восени.
