Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера»
Запитання: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, який тип об’єкту краще вказати у 20-ОПП для так званого МАФу (торгівля кавою на виніс). Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: Обрання відповідного типу об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування), із рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник) (https://tax.gov.ua/dovidniki.../dovidniki-/127294.html) здійснюється з урахуванням виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу у довіднику.
У разі відсутності у довіднику того типу об’єкта оподаткування, який відповідає його назві, суб’єкт господарювання обирає із довідника той тип, який найбільше відповідає змісту, функціональному призначенню та виду діяльності суб’єкта господарювання.
Для продажу кавових напоїв суб’єкт господарювання обирає тип об’єкта оподаткування, що характеризує відповідний вид діяльності, наприклад: кафетерій, магазин-кафе, кафе-бар. А у графі «Найменування об’єкта оподаткування» можна зазначити «Кав’ярня».
Крім того, у разі продажу кавових напоїв суб’єкт господарювання має проводити розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Запитання: Доброго ранку. У ФОП найманий працівник, прийнятий через центр зайнятості, ФОП сплачує ЄСВ за нього та всі податки, а ЦЗ повертає компенсацію ЄСВ (22%) в розмірі 1474 грн, яка заходить на р/рахунок ФОП. В мене питання: Чи потрібно знімати ЄП 5% на суму компенсації і чи показувати цю суму в Податковій декларації? Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: Відповідно до п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
Запитання: Доброго дня! Скажіть, хто в темі, вже й отримання коштів від покупця за товар, відправлений з післяоплатой (контроль оплати) через НоваПей потребує РРО/ПРРО? Спеціально заключали договір з фінансовим сервісом НоваПей і податкова погоджувалась, що в цьому випадку не потрібен РРО/ПРРО. Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при, або до передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чека має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно-правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а фізична особа підприємець – суб’єкт господарювання у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Запитання: Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, хто в цьому розбирається чи стикався, чи можна при оплаті картою за покупку, видавати один чек з ПРРО та інший чек з термінала? Чи зараз чек вважається коректним, якщо дані термінала і картки зафіксовані у фіскальному чеку, наразі інтегрувати термінал в ПРРО немає можливості. Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Водночас, законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.
У разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Запитання: Прошу допомоги у визначенні терміну "загальна вартість контрольованої операції". Це тільки вартість товару в гривні за курсом Нацбанку, чи ще плюс від'ємне значення курсових різниць? Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: Згідно з п. 24 розд. IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями, у графі 20 зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку.
Відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 21), курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Також п. 8 Положення № 21 визначено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Згідно з пп. 3.10, 3.13 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 зі змінами та доповненнями, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи», а втрати від операційних курсових різниць – у статті «Інші операційні витрати».
Отже, для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності враховується дохід від операційної курсової різниці для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому не враховуються для обчислення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення дохід від операційних курсових різниць та витрати від операційних курсових різниць.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
