Діти, які бачили чи зазнавали домашнього насильства, ризикують повторити цей сценарій у дорослому житті.
Що відбувається?
Коли дитина стає свідком насильства, це впливає на її психіку, поведінку та сприйняття світу. Вчені називають це циклом міжгенераційного насильства. Наприклад:
діти засвоюють моделі поведінки через спостереження за дорослими (теорія соціального навчання Альберта Бандури);
травматичний досвід порушує здатність дитини контролювати емоції та будувати здорові стосунки (теорія прив’язаності Джон Боулбі);
хронічний стрес несе за собою низку негативних наслідків. Наприклад, він сприяє підвищенню рівня кортизолу, що може ослаблювати імунну систему, спричиняти проблеми з серцево-судинною системою, порушення сну, розлади харчової поведінки та навіть хронічні захворювання в дорослому віці
До 60% дітей, які бачать домашнє насильсво, ризикують повторити цю модель у своїх майбутніх стосунках. Крім того, вони удвічі частіше стикаються з депресією або ПТСР (за даними досліджень Американської психологічної асоціації).
Чи можна це зупинити?
Так, і це дуже важливо!
Звертайтеся по допомогу до психологів, які працюють з дітьми.
Вдома дітям має бути комфортно і безпечно.
Показуйте приклади здорових стосунків.
Давайте дітям позитивних наставників (вчителі, тренери, старші друзі).
Домашнє насильство не повинно визначати майбутнє дітей. Підтримка, терапія та любов здатні перервати цей цикл.
Ця публікація створена у партнерстві з Міжнародним комітетом порятунку (IRC). Матеріал виражає виключно погляди «Коаліція НУО з протидії торгівлі людьми» і не є офіційною позицією IRC.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
