Мишоподібні гризуни - гроза посівів
Проведеним моніторингом встановлено, що станом на 31.10.2019 посіви озимих культур та багаторічних трав почали активно заселятися та пошкоджуватися мишоподібними гризунами. Погодні умови сприяють розвитку гризунів і за прогнозами їх чисельність та шкодочинність в осінньо-зимовий період зростатиме.
Біологічні особливості.
Мишоподібні гризуни є одними з найнебезпечніших шкідників озимих культур протягом осіннього-зимового періоду. Частіше у сільськогосподарських угіддях області зустрічаються звичайна та гуртова полівки, курганчикова та польова миші. Основними місцями резервації мишоподібних гризунів являються багаторічні трави, особливо люцерна, переважно другого і третього років, хащі бур’янів, лісосмуги, узбіччя доріг тощо, з яких проходить міграція на посіви озимих культур.
Для нормальної життєдіяльності організму мишоподібним гризунам доводиться споживати велику кількість їжі, особливо калорійної, необхідність в якій зростає в зимовий період. Також нестача їжі обумовлює пониження плодючості гризунів. Відсоток самок, які розмножуються в цей період, різко падає, а у вагітних навіть спостерігається розсмоктування зародків. І навпаки, при надлишку кормів статеве дозрівання у молодих гризунів настає значно раніше, кількість зародків збільшується, а проміжки між народженнями потомства у самок скорочуються. Окрім цього, на плодючість гризунів впливає не тільки кількість, а і якість спожитого корму (зерно, насіння бур’янів).
Ще одним важливим фактором, який впливає на розповсюдженість і чисельність мишоподібних гризунів є рослинний покрив. Він створює мікроклімат, який пом’якшує вплив несприятливих погодних умов, особливо значення рослинного покриву зростає у зимовий період, а навесні забезпечує більш рівномірний розподіл талої води по поверхні грунту, що в значній мірі запобігає затопленню нір.
Виключно висока репродуктивна здатність мишоподібних гризунів при сприятливих умовах дозволяють їм досить швидко розмножуватися і масово заселяти поля. В цьому плані посіви зернових являються зручними місцями для їх розвитку.
Характеристика основних видів.
Полівка звичайна - довжина тіла 8-
Звичайна полівка найбільше пошкоджує зернові культури – від посіву й до збирання врожаю. В зимовий період, влаштовуючи під снігом багаточисельні ходи, шкідник живитиметься й надалі. Полівка звичайна належить до швидко розмножуючих видів – самка може спарюватися уже на 16 день, вагітність у неї триває в середньому 20 днів. Зазвичай проміжок між народженнями складає 20-30 днів. В середньому самиці народжують по 5-6 малят. Розмноження шкідника розпочинається ранньою весною і триває до пізньої осені, іноді взимку.
Курганчикова миша. Схожа на хатню, відрізняється світлішимим забарвленням, особливо в нижній частині тіла. Шкідник робить значні запаси їжі, стягуючи у великі кучі – курганчики, насіння різних бур’янів, зерен хлібних злаків тощо. Діаметр такого курганчика сягає до
Заходи захисту. Зниження шкодочинності мишоподібних гризунів базується на створенні несприятливих умов для їх життєдіяльності в агроценозах, за рахунок зменшення площ придатних для резервації і розселення популяції шкідника. З цієї точки зору в першу чергу потрібно передбачити правильне розміщення культур в сівозміні, віддалення озимих зернових від посів багаторічних трав і пасовищ, збереженні чорного пару тощо.
Також важливою умовою підтримання низької чисельності гризунів являється проведення агротехнічних і господарських заходів, що перешкоджають заселення посівів гризунами. Недопущення втрат при збиранні врожаю, вчасно проведений обробіток грунту значно обмежують час перебування гризунів на зібраній площі. Особливо ефективною є глибока оранка, під час якої знищуються нори, гнізда.
Для недопущення пошкодження вище зазначених культур, потрібно встановити постійний моніторинг за посівами та вразі необхідності провести захисні заходи дозволеними до використання родентицидами (Увага! Застосування родентицидів на основі фосфіду цинку на території України заборонено). Економічний поріг шкодочинності складає 3-5 колоній на 1 га.
При проведенні обробок необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Важливо пам’ятати, що запізнення з початком обробітку може призвести до зниження ефективності препаратів, тому буде необхідно повторне їх використання.
