Що таке пестициди?
Березанське міжрайонне управління Головного управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області надає письмову консультацію щодо впливу пестицидів на навколишнє середовище і врожай та шкоди від недбалості в застосуванні.
Що таке засоби захисту рослин для звичайних людей? Хімія. А все, що хоч краєм букви ставиться до цього сегменту виробництва, як мінімум, шкідливе для здоров’я людини, небезпечне для навколишнього середовища. Багато хто досі вважає, що «чисте» яблуко — це яблуко із черв’яками.Чому? Тому що гербіциди націлені на боротьбу з рослинами. Фунгіциди працюють виключно вцарстві грибів. Інсектициди і родентициди борються з комахами і гризунами. Тобто, з представниками царства тварин, до якого належимо й ми. Не можна сказати, що всі інші пестициди — це вітамінний бальзам. Але головної шкоди можуть завдати саме інсектициди і родентициди.
Найімовірніший отруйник — це родентицид. Тому що отруєні приманки, брикети або отруєне зерно розкидається прямо на землю. Тут дуже важливо регламентне використання пестициду
Але чи потрібно боятися пестицидів? І яку реальну шкоду вони можуть завдати?
Пестициди і навколишнє середовище
Існує термін «персистентність» — можливість засобу залишатися в ґрунті. Наш фермер хоче, щоб препарат, який він вніс одноразово, захищав від всіх хвиль бур’янів до кінця сезону. А це якраз і небезпечно для навколишнього середовища, адже якщо препарат зберігається в ґрунтових водах, то він може поширюватися на інші ділянки, випаровуватися і потрапляти в атмосферу. Відомий факт — ДУСТ знайшли в тілах північних пінгвінів. Це говорить про величезну персистентність цієї речовини — вона практично не деградує.
Як відбувається деградація? Будь-яка діюча речовина розкладається, як правило, в результаті хімічного або біологічного процесу. Наприклад, вступає в реакцію з якимись хімічними частинами ґрунту, відбуваються реакції обміну, і речовина втрачає свою пестицидну активність. Уявіть, що будь-яка діюча речовина — це молекула. Якщо відібрати від неї хоча б один атом, вона відразу втратить свою активність. Вступаючи в реакцію обміну, діючі речовини деактивуються. Або вони стають їжею для бактерій.
— У компаніях-виробниках дуже уважно стежать за персистентністю товарів. Наприклад, в одній з компаній був споруджений спеціальний тестовий майданчик — вирізаний куб землі 2х2 метра. Через нього пропускали робочі розчини, імітуючи їх потрапляння в ґрунт. Він стояв під відкритим небом, на нього лив дощ, осідав туман. Все, як у реальному житті. І хіміки з агрономами стежили, яка вода витече з куба на виході. Чи буде вона чиста, без цієї діючої речовини? Або вона залишилася і потрапила в ґрунтові води?
Березанське міжрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області надає письмову консультацію щодо впливу пестицидів на навколишнє середовище і врожай та шкоди від недбалості в застосуванні.
Вплив на врожай
Які тут є небезпеки? Пестицид для рослини — чужорідна речовина. І рослина буде намагатися його позбутися. Коли ми щось з’їдаємо, наша ферментативна система перетравлює і виводить надлишки всього, що в нас потрапляє. І у рослин теж є така система. Наприклад, коли рослина перебуває в стресі, не можна застосовувати гербіциди. Чому? Тому що активність ферментації і навіть відтоку клітинного соку падає. І рослина не може позбутися пестициду і отруюється. Тому дуже важливо дотримуватися регламенту використання засобів захисту рослин.
Регламент і недбалість
Будь-який засіб, пральний порошок або гербіцид, потрібно використовувати відповідно до рекомендацій виробника. Не дотримали регламент — засіб не спрацював або, що ще гірше, завдав шкоди навколишньому середовищу. Наприклад, на упаковці гербіцидів завжди прописано, за скільки днів до збору врожаю можна використовувати засіб. Термін може бути від 20 до 50 днів. За цей час гербіцид точно вийде з рослини. Ці цифри мають дворазовий буфер. Якщо написано, що 20 днів— значить, уже через 10 днів препарату в рослині не буде.
Також в регламенті прописуються норми препарату, кратність обробок, термін очікування результату.
— Але наші фермери на регламенти уваги не звертають. Яка різниця, що там зазначено? Як з’явився час, щоб обробити поле, так я і виїхав. Яка погода, чи йде дощ — вже друге питання. Проста статистика: якщо використовувати препарат вчасно, на ранній стадії захворювання, то отримаємо 100% результат. Якщо є 5% прояви хвороби, ефективність препарату знижується до 75%. І фермер витрачає гроші і недоотримує результат.
Які наслідки недотримання регламенту? По-перше, немає ефективності. Препарат внесли, а амброзія не загинула. Чому? А тому що гербіцид застосували дуже пізно, і амброзія переросла. Або використали препарат для однієї культури на іншу. Або не врахували силу вітру і налаштування обприскувачів, і препарат знесло з потрібної ділянки.
— У минулому році на Дніпропетровщині загинуло кілька десятків тисяч сімей бджіл. Загинули вони через порушення регламенту використання інсектицидів на ріпакових полях. Препарат розбризкали якраз тоді, коли бджоли запилювали квітучі рослини. УЗапорізькій області нещодавно відбулося масове отруєння птахів і тварин. Не виключено, що це сталося через брикети і приманки, які розкидали по полях, але не загребли в землю. В результаті отрута стала доступна для птахів і передалася далі по харчовому ланцюжку.
Ще один наслідок неправильного використання препаратів — резистентність, коли у рослин виникає стійкість до гербіциду. Це відбувається, коли, наприклад, фермер намагається здешевити процес і знижує норми гербіциду. Це перший крок до появи стійких штами.
Як В Україні регламентується використання ЗЗР?
По-перше, законом України. Але він визначає лише політику держави. Всі регламенти прописані в Державних санітарних правилах про транспортуванню, зберіганню і використанню пестицидів. Якби агрономи до них дослухалися, то ситуація з екологією в країні покращилася. Наприклад, варто читати етикетку перед тим, як використовувати засіб.
— Важливий критерій – оповіщення. При наземному обприскуванні потрібно оповістити населення за дві доби і розвісити таблички з попередженнями. Скільки я їздив по полях — жодного разу не бачив жодної. При авіавнесеннях, за правилами, навколо полів повинні бути буферні зони, на випадок, якщо препарати здує вітер. І теж обов’язково оповіщення населення. На ділі ніхто не робить нічого.
Який висновок? Гербіциди — звичайно, хімія. Але якщо використовувати їх за усіма нормами, то вони покращують життя, а не навпаки. Як вмовити аграріїв дотримуватися регламентів? Особливо, коли нехтування правилами і нормами залишаються безкарними?
Заступник начальника управління Людмила Ганус.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
