Сигналізаційне повідомлення № 8 щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області від 15.05.2020 року

Дата: 18.05.2020 15:52

Кількість переглядів: 340

За інформацією в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Олега КАЛНАУСА, на території Миколаївської області проходить літ шкідників плодових культур та винограду - яблуневої, сливової та східної плодожерок, гронової листокрутки (сума ефективних температур вище +10°С перевищила 100°С). З підвищенням температурного режиму відбуватиметься активізація льоту перелічених шкідників.

Яблунева плодожерка (Cydiapomonella) – окрім яблуні пошкоджує плоди груші, сливи, абрикосу, айви, персика, волоського горіха.

Метелик з розмахом крил 18 – 22 мм. Гусениця завдовжки 17 – 20 мм, зверху тілеснорожева. Зимують гусениці, які завершили живлення, у павутинних коконах під відсталою корою, щілинах підпор, у пакувальній тарі, сортувальних приміщеннях, плодосховищах, грунті, муміфікованих плодах, рослинних рештках та інших місцях. Початок льоту метеликів зазвичай збігається із закінченням цвітіння яблуні. Інтенсивний літ метеликів відбувається від 19 до 24 години в тиху суху погоду за температури не нижче 15 °С. Метелики живляться краплинною вологою.Через 2-3 доби після спарювання починається відкладання яєць. Яйця самки відкладають по одному на листя й плоди (до 62 – 68 % яєць яблунева плодожерка відкладає на периферійній частині крони дерев). Плодючість — 60-120 яєць. Ембріональний розвиток першої генерації триває 9- 12, другої — 7-9 діб. Після відродження гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною і недогризками. Живлячись під шкірочкою плода 2-3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, після цього прогризає звивистий хід і переходить у насіннєву камеру, де живиться насінням. Після цього вона переходить у другий, а іноді й у третій плід. Живлення зазвичай триває 21-23 доби. Пошкоджені плоди обпадають, загалом втрати врожаю можуть досягати 60-70%.

Сливова плодожерка (Grapholithafunebrana) - пошкоджує сливу, аличу, абрикос, персик, терен, зрідка черешню і вишню.

Метелик з розмахом крил 13-15 мм.Доросла гусеницязавдовжки 12-15 мм, блідорожева. Зимують гусениці, які завершили живлення, у павутинних коконах у тріщинах кори, під відсталою корою на стовбурах, у поверхневому шарі ґрунту, в рослинних рештках. Метелики активні після 17 години і в сутінках за температури повітря не нижче 16-17 °С. Зі зниженням температури повітря до 12 -13 °С літ і відкладання яєць припиняються. Через 3-5 діб після вильоту самка відкладає яйця по одному, іноді по 2-3, на освітлені ділянки плодів, рідше — на нижню поверхню листків, найчастіше нижніх і середніх ярусів крони. Плодючість — 50-90 яєць. При проникненні в плід гусениця обплітає невелику ділянку павутиною і під нею вгризається в шкірочку. Після проникнення закриває отвір павутиною і недогризками плода. Із пошкоджених місць виділяється крапля камеді. Ріст пошкодженого плоду припиняється, він набуває фіолетового кольору, передчасно «визріває» та обпадає. У молодих плодах гусениці пошкоджують м’якуш і незатверділу кісточку, в зрілих вигризають м’якуш навколо кісточки, заповнюючи порожнину екскрементами. Гусениці можуть переходити в інший плід. Розвиток гусениці триває 20-30 діб.

Східна плодожерка (Grapholithamolesta) – небезпечний шкідник, пошкоджує пагони й плоди яблуні, груші, абрикоса, сливи, айви, персика, волоського горіха та інші. Метелик з розмахом крил 11-15 мм. Доросла гусениця червоного кольору. Зимують гусениці, які завершили розвиток, у щільному шовковистому коконі в рослинних рештках у радіусі пристовбурних кругів, у тріщинах кори, ґрунті, муміфікованих плодах, тарі та інших укриттях. Через 3-6 днів після вильоту самки починають відкладання яєць по одному на нижній бік листків, на верхівки й кору молодих пагонів, брунькові лусочки, чашолистки та неопушену поверхню плодів. Плодючість – 100-120 яєць. Гусениці проникають у молоді пагони в точку росту, а на яблуні та айві мінують пластинку листка, роблячи хід від верхівки до основи. Коли гусениці досягають здерев’янілих тканин, вони вигризають круглий вихідний отвір і переходять в інший пагін.

Пошкоджені пагони в’януть, скручуються і засихають або розтріскуються вздовж ходу. В плодах гусениця вигризає порожнини, заповнюючи їх екскрементами. Пошкоджує як м’якуш, так і насіння. В одному пагоні може живитися до чотирьох, у плодах — до кількох десятків гусениць. Тривалість живлення гусениць — 12-22 доби.

Прогнозовані строки розвитку шкідників

Захисні заходи проти зазначених видів плодожерок проводять в комплексі з іншими шкідниками. Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти групи шкідників (молі, п’ядуни, кліщі, попелиці, довгоносики, листокрутки) обприскують дозволеними до використання інсектицидами. Через 10-15 днів після попереднього, проводять повторні обробки, дотримуючись чергування препаратів. Проти хвороб додають препарати фунгіцидної групи.

Направлені обробки проти плодожерок проводять на початку або в період масового відкладання ними яєць. Застосовують препарати, які регулюють ріст комах (інгібітори синтезу хітину, препарати типу Матч, Рімон, Дімілін, Люфокс), діють як на гусениць так і на відкладені шкідниками яйця. Повторні обробки проводять через 12-15 днів. 

Враховуючи особливості поточного року, очікується розтягнутий період льоту та відповідно відродження гусениць зазначених видів шкідників, що потрібно враховувати при плануванні захисних заходів.

При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар

« повернутися